5 кращих книг про полярні експедиції | Найекстремальніші подорожі людини
Складно уявити собі більш екстремальну експедицію, ніж полярна. Навіть зараз, враховуючи сучасне спорядження, харчування і транспорт, вічна крига піддається лише найсильнішим. Але ж людина побувала на Північному і Південному полюсах ще на початку 20 століття! І це були дійсно неймовірні подорожі. Про них пам’ятають, ними захоплюються, вони надихають.
Найкращі книги про полярні експедиції
Ось список найкращих книг про полярні експедиції, написані капітанами, героями, людьми, які змінили світ.
Лідерство в льодах. Антарктична одіссея Шеклтона
Звичайно ж, очолить наш список художня книга “Лідерство в льодах. Антарктична одіссея Шеклтона “Альфреда Лансінга. У книзі йдеться про амбітну ідею Шеклтона перетнути весь Антарктичний материк.
Після 1911, коли норвезький дослідник Руаль Амундсен першим досяг Південного полюса, в Антарктиді залишилося тільки одне відкрите питання, за яке і взявся Шеклтон. У 1914 році сер Ернест Шеклтон очолив імперську трансантарктичну експедицію, що складалася з 28 осіб, якій судилося стати останньою експедицією золотого століття полярних досліджень.
Після відплиття з Південної Америки їх судно Ендьюранс застрягло “як мигдаль у плитці шоколаду” в пакових льодах моря Уедделла. Після арктичної зими воно пішло на дно. Команда залишилася дрейфувати на льоду в морі Уедделла біля берегів Антарктиди. У дослідників Південного полюса було кілька таборів на дрейфуючих льодах. Один з них назвали “Табір Терпіння”, де учасники експедиції провели понад три місяці. Через 497 днів команда досягла першої землі — безлюдного острова Елефант, де можна було тільки виживати. До Південної Георгії, найближчого населеного пункту і китобійної бази, звідти залишалося 1480 км по південній частині протоки Дрейка — найлютішої в Антарктиці.
У цій книзі описується мужність, героїзм і згуртованість британських першовідкривачів. В найскладніший для команди час полярники змогли не розгубитися і боротися за свої життя до переможного кінця. Розважливий холодний розум Шеклтона не дозволив померти жодному учаснику. Книга була написана зі щоденників, які вели учасники полярної експедиції, а також з листувань і зустрічей з усіма причетними.
Моє життя. Південний полюс
Руаль Амундсен — норвезький полярний дослідник, котрий уперше досяг Південного полюса, на лічені тижні випередивши британську експедицію Роберта Скотта. Це були перегони особистостей і держав — Британії з Норвегією. Гонитва в невідомість.
Досягнення Південного полюса дуже довго здавалося неможливим, враховуючи важкодоступність Антарктиди і фінансову затратність проекту. На початку XX століття Антарктида в принципі була великою білою плямою на географічній карті. Хоча кандидатів на звання першовідкривачів було досить: Роберт Скотт, Роберт Пірі, знайомий вже Ернест Шеклтон, Фрітьоф Нансен, звичайно ж, сам Амундсен і багато інших дослідників.
У своїй книзі Амундсен живо описує побут полярних експедицій початку XX століття. Наприклад, спорядження: надважкі спальники з оленячих шкур (для британських експедицій були навіть тримісні верблюжі спальники); парки і панчохи з оленячого хутра, дуже багато військового спорядження. Описує він і кухню: пемікан, квант, різні харчові концентрати. Амундсен розповів про інші види подорожей свого часу: на літаках, собачих упряжках і в тому числі на легендарному “Фрамі”.
Навіть прочитавши всі спойлери і вже знаючи, хто ж перший досяг Південного полюса, щоденники Амундсена Вас не розчарують. Ця мистецька книга визнана однією з кращих в своїй тематиці. Вона відкриє для Вас видатних особистостей, буде тримати в напрузі до самого кінця, опише тонкощі підготовки до історичної географічної експедиції. Ви дізнаєтеся, що ж все-таки зумовило поразку британської команди під керівництвом Роберта Скотта і принесло норвежцям перемогу.
”Фрам” в Полярному морі
Фрітьоф Нансен — норвезький полярний дослідник, який, використовуючи течії в Північному Льодовитому океані, ліг в дрейф в льоді Новосибірських островів і взяв курс на Північний полюс. Протягом вісімнадцяти довгих місяців Фрітьоф Нансен і його невелика команда дрейфувала в пакових льодах.
Експедиція Нансена стала видатною по ряду факторів. Це був перший запланований льодовий дрейф. Вперше людина досягла 86 північної широти, що на той час було абсолютним рекордом. Вперше в полярній експедиції не загинула жодна людина, адже до цього більшість таких заходів закінчувалися або смертю, або катастрофою корабля. Так само важливо згадати, наскільки цінна ця експедиція з наукової точки зору. Протягом трьох років, з 24 червня 1893 року по 9 вересня 1896, команда Нансена проводила комплексні кліматичні, гляціологічні та інші виміри. Вона ж спростувала теоретичне існування північного полярного континенту. Провести “спостереження в обширній недослідженій частині земної кулі, що оточує полюс” — ось якою була основна мета Нансена. Звичайно ж, у капітана в досьє були й інші досягнення, такі як подолання Гренландії зі сходу на захід. Саме він і його команда першими в світі пройшли цей маршрут. Фрітьоф Нансен був нагородженийНобелівською премією миру, більшу її частину він витратив на допомогу жителям Радянського Союзу, що проживали у віддалених бідних районах.
Щоденник полярного капітана
Як Ви вже здогадались, цю книгу написав керівник британської експедиції під назвою “Терра Нова” Роберт Фолкон Скотт. Він і його команда з 65-ти чоловік прийшли другими до Південного полюса, трохи більше чим за місяць після Амундсена, де британці і знайшли прапор норвежців. Цікавий факт, що до складу “Терра Нова” також входили і двоє наших земляків: Дмитро Гіреїв і Антон Омельченко. У Скотта не було такого великого досвіду, як у Амундсена, але він все ж відзначився успішною експедицією “Діскавері” на однойменному судні. Хоча Скотт і став “другим” і був сильно розчарований, його “Щоденник Полярного Капітана” є чудовою працею арктичного дослідника. Велику частину книги займає опис команди та підготовки. Скотт приділяв увагу дрібницям, детально описував кожного учасника, життя на судні “Терра Нова”, похідну кухню, навіть розповідав про майстер-класи з малювання та фотографії під час дозвілля в морі. Прочитавши цю книгу, можна хоч самому вирушати в експедицію в Арктику і Антарктику. Лише в кінці описується, як ціною жахливих зусиль 17 січня 1912 року Скотт, Еванс, Боуерс і Вілсон досягають полюса. Хоч вони і не взяли полюс першими, але зробили неймовірний вклад в наукове освоєння Антарктики. Було зібрано близько 14кг геологічної колекції, яку полярники несли до кінця експедиції на санях, попри обмороження і виснажливі фізичні навантаження в умовах вічної мерзлоти. Цій експедиції не було і немає рівних за результатами наукової роботи, обсягу проведених досліджень і отриманих даних, в той час, як Амундсен і його команда практично не проводили ніяких наукових спостережень. Роберт Скотт і по нині залишається національним героєм Британії, нескінченним романтиком і справжнім джентльменом.
“Занадто негостинна Антарктида, занадто мляво, занадто далеко звідси до Британії, багато тисяч миль, але 11 миль до найближчого продовольчого складу так само нездоланні. Троє голодних, хворих і смертельно втомлених лежали в зледенілих спальниках з оленячої шкіри, закінчився гас для розігріву їжі, закінчилася сама їжа, закінчилася і будь-яка надія на порятунок “, писав у своєму щоденнику Роберт Скотт.
Сам на сам з північчю
Автор — Наомі Уемура, японський мандрівник-одинак. Він би з легкістю очолив список самостійних мандрівників. Здійснив безліч одиночних сходжень і першопроходів. У його скарбничці перше одиночне досягнення Північного полюса, перше індивідуальне сходження на Деналі, він перший самотужки проплив Амазонку (6000 км на плоту), також був у складі першої японської експедиції на Еверест і став одним з перших японців, хто зійшов на вершину світу. Але зараз мова піде про його експедицію на собачих упряжках з канадської батьківщини ескімосів до північного полюса. У книзі “Сам на сам з північчю” Ви знайдете ту саму сувору і монотонну правду, яка супроводжує всі полярні експедиції. Наомі стартував з канадської території Нунавут 5 березня 1978 року з мису Колумбія на острові Елсмір, і досяг Північного полюса 29-го квітня. Відразу після завершення цієї експедиції він відправився до Гренландії і перетнув її з півночі на південь. У цій книзі будуть описуватися дні, що нічим не відрізняються один від одного, рубання нескінченних крижаних торосів, ночівлі в чотиришаровому наметі і незмінний безкрайній крижаний пейзаж в зоні вічної мерзлоти. Після прочитання “Сам на сам з північчю”, багато людей перестає сприймати свої труднощі настільки серйозно, як раніше. Адже коли йдеш в гори і згадуєш, як Наомі день у день сам вперто йшов до Північного полюса, то вже і Ельбрус здається дитячою забавкою.
На завершення наведемо девіз Наомі, який не раз допомагав йому вижити:
“Боротись і шукати, знайти і не здаватись”
