Заборонені Королівства Гімалаїв Бутан + Мустанг

Ви прилітаєте в столицю Непалу, оформляєте візу в аеропорту (15-20 хв), а далі Вас зустрічає представник клубу або наш непальський помічник. На таксі доїжджаємо до готелю в центрі Тамеля (туристичного району міста), де чекає інструктор. Знайомимося і відпочиваємо. На ділі спілкування учасників організовується значно раніше. З великих міст (Москва, Київ, СПБ, Мінськ) можна добиратися разом, адже зазвичай звідти летять кілька людей. Якщо всі зберуться до обіду, встигнемо на екскурсію в храмах і ступах Долини Катманду.

Якщо Ви віддаєте перевагу літати без багажу, спорядження зможете купити тут – в Тамелі багато туристичних магазинів. За вечерею інструктор розповість про те, що чекає далі, про звичаї Бутану та Непалу, історії Королівств, ціни, їжу, сувеніри, гігієну та інші важливі дрібниці.

Трекінг тур в Бутан

«Земля Грозових Драконів», Країна Щастя, «Одвічний Трон Лотоса» – символ непохитності вчення Махаяни, останнє Заборонене Королівство… ось куди ми потрапимо! Гімалаї Бутану вважаються найкрасивішими. Тут бережуть культуру на рівні закону: бутанці зобов’язані носити традиційний одяг, нові будинки будують в установленому стилі. Наш трекінг до Гнізда Тигра буде захопливо цікавим і прекрасно підготує до високогір’я Верхнього Мустанга.

Перелітаємо в Паро, висота 2400м. Тут колись проходив єдиний зручний шлях з Бутану в Тибет, як і зараз, втім – в країні більше немає аеропортів. Його будівля нам миттєво підкаже, що ми перенеслися в інший світ: традиційно оформлений, ідеально тихий і чистий. Після хаосу Катманду це особливо помітно 🙂 Їдемо в Тхімпху, поселяємося в готель і прогуляємося єдиною столицею в світі, де немає світлофорів – вуличний рух регулюється поліцією.

Йдемо на прогулянку до монастирської школи Додедра Шедра, розташованої над Тхімпху в мальовничій річковій долині. Вона прикрашена багатими розписами, а в музеї зберігаються незвичайні артефакти, про які нам розкажуть монахи.

Далі їдемо до грандіозної, майже 52-метрової статуї Будди Дорденми (бутан. удар діамантової блискавки). Всередині неї знаходиться храм з 125 тисячами маленьких позолочених будд! Як і головна статуя, всередині вони бронзові. З площі відкривається гарний вид на столицю і гори, адже наш Будда – найбільш високогірний в світі.

Післяобідній час присвятимо музеям та визначним пам’яткам Тхімпху: оглянемо замок Ташічо дзонг (резиденцію короля і уряду), популярний у віруючих Меморіал Чортен, Королівську школу мистецтв і центр живопису Тханга. Підемо на ремісничий ринок, де можна прикупити сувенірів і подивитися на вироби, виготовлені виключно за автентичними методиками.

Підемо на перевал Дочу-ла (3200м), через який проходить дорога між старою і новою столицями: Пунакхою і Тхімпху. Але головне – з нього відкривається феноменальна панорама засніжених хребтів Гімалаїв. Вид настільки красивий, що королева Аша Вангчук колись розпорядилася звести тут 108 чортенів, задача яких – підкреслювати велич гір. На найвищій точці Дочу-ла Пасс стоїть храм четвертого короля Бутану – Друк Вангьял лхаканг. Все навколо суцільно обвішано різнокольоровими лангхтами – молитовними прапорами. Бутанці люблять це місце і часто влаштовують пікніки між чортенів).

Вдосталь поблукавши і пофотографувавши, спускаємося в село Хоншто, звідки переїдемо в Паро на ночівлю. Увечері оглянемо тихе і чисте місто, розташоване в одній з найкрасивіших гірських долин в світі. Прогуляємося в Рінпунг-дзонг – храм буддійської школи, відомий нам по фільму Бертолуччі «Маленький Будда».

Треккінг 5-6 годин, ~8км.

Починаємо крутий підйом на хребет, йдемо тінистою стежкою. Ліси Бутану унікальні, вони входять в десяток місць на Землі з найбільшим біорізноманіттям. Блакитні і гімалайські сосни чергуються з дубами і деревовидним рододендроном, який навесні так прекрасно цвіте.

Серпантин виводить на хребет: сядемо відпочити на галявині з молитовними прапорами, насолоджуючись видами долини Паро, До Чу, гори Хаа (кордон з Тибетом, там ще поклоняються древньому божеству Ап Чондо) і навіть Сіккіму в Індії! Чи є що-небудь прекрасніше, ніж панорама Гімалаїв?! Далі стежка, вся в прапорах і чортенах, петляє поміж древніх монастирів, або Лхакхангів по-місцевому. З неї відкривається першокласний вид на Бумдрак Лхакханг (3900м), куди ми прямуємо. Легенда свідчить, що 800 років тому Бумдрак, «камінь в сто тисяч футів», благословили сто тисяч дакіні (жіночі духи-хранителі таємних знань). Поселимося і підемо на екскурсію в монастир Бумдра – Печеру сотень тисяч молитов. Трохи вище є камінь, який вважають капелюхом Гуру Рінпоче, і якщо постояти під ним, то можна отримати благословення Гуру :).

Ночівля в Бумдраку вважається однією з найкрасивіших в Гімалаях – ми побачимо захід сонця над горами Хаа і Сіккіму. Якщо залишаться сили, увечері піднімемося на Намго Ла (4100м). З цією горою пов’язаний один сумний звичай, про який Вам розповість інструктор наверху.

Трек 6 км, 5-6 годин, набір висоти 960м.

З Бумдри в Такцанг веде одна з найважливіших і священних в буддизмі стежок. Уздовж неї надзвичайно багато монастирів і шкіл, зали яких – справжні витвори мистецтва, – розповідають про події з життя богів і ботхісатв. Біля чортенів не перестаючи крутяться молитовні барабани, наповнюючи ліс гармонійними мелодіями. Уздовж узбіч стоять ритуальні кам’яні пірамідки Обо, куди під час молитви може повертатися душа людини, що її звела. Нарешті крута стежка зводить нас до головної події туру в Бутан – Гнізда Тигра. По обидва його боки стоять два монастиря чуть менше, безмовно охороняючи вхід в святиню.

Такцанг-лакхтанг – найбільш шанований в Країні Щастя. Він знаходиться над печерою, де в 8 столітті медитував Гуру Рімпоче. А прилетів він на крилатій тигриці, в яку перетворилася його дружина. Потім одне з перевтілень Рінпоче побудував наш храм. Тут, до речі, бував Міларепа. І не дарма! Види Гімалаїв з Такцанга… не піддаються опису.

Є такі місця, які треба бачити, і це – точно одне з них. Будівлі зведені на висоті 3120м н. р. м. над 900метровим обривом, під яким розкинулась чудова долина Паро. У кращих буддійських традиціях Гніздо Тигра органічно вписане в ландшафт, прикрашене просто і зі смаком. Коли в 1998 році храм згорів, Король Джігме Сингаї Вангчук в той же день пішов до нього пішки – ось наскільки він важливий для бутанців.

Після екскурсії спускаємося на дорогу, де нас чекає трансфер в Паро.

Трек 10 км, 6 годин, набір 180 м, спуск 1400 м.

Продовжимо знайомство з культурою Непалу і відпочинемо перед треккінгом в Мустангу. Можна з’їздити в Храм Мавп Сваямбунатх, індуїстський комплекс Пашупатинатх на річці Бахматі – найважливіший храм Шиви в світі. Подивимося, як спалюють ритуальні підношення богам. Відвідаємо резиденцію Королів або поїдемо Лалітпур (Патан) – одне з найкрасивіших міст світу, де зосереджена зашкальна кількість історичних пам’яток.

Треккінг у Верхньому Мустангу

В буддизмі вірять, що піший шлях до святих місць очищає карму і дозволяє досягти просвітлення. І чим складніша дорога, тим ближче людина до просвітління.

Нехай зараз Верхній Мустанг вже відкритий, але сучасність ще не вдерлася туди. Людей мало, особливо чужинців. Дістатися складно, дорого, та й не кожному під силу цей трек. Але ми вже акліматизувалися і «сходилися» – як кажуть гіди про групу, що стала командою. Тому сміливо вирушаємо в прекрасну невідомість!

Треккинг в Верхнем Мустанге

В буддизме верят, что пеший путь к святым местам очищает карму и позволяет помогает достичь просветления. И чем сложнее дорога, тем ближе человек к просветлению.

Пусть сейчас Верхний Мустанг уже открыт, но современность еще не вторглась в его чертоги. Людей тут мало, особенно чужаков. Добраться сложно, дорого, да и не каждому по силам этот трек. Но мы уже акклиматизировались и «сходились» – как говорят гиды про группу, ставшую командой. Поэтому смело отправляемся в прекрасную неизвестность!

Відлітаємо в Джомсом (2770м), адмін. центр Мустанга. Він лежить в долині Калі-Гандакі, яка розрізає Великий Гімалайський хребет між масивами Аннапурни (8091м) і Дхаулагірі (8167м). Перепад висот між вершинами і річкою ~ 5300м, що робить нашу ущелину найглибшою у світі! З Джомсома починаються два Великих Гімалайських Трека: Кільце Аннапурни і Королівство Ло (нам туди)). Вирушаємо в Кагбені. Можна доїхати і на джипах, хоча там недалеко. Насолоджуючись видами ущелини і Нілгірі (7061м), приходимо в наш лодж. Якщо виліт пройде за планом, встигнемо збігати в монастир над селом. Звідси шикарно проглядається Торонга Ла Пас (5416м) – найбільш високогірний пішохідний перевал в світі, тераси і колишній дзонг.

Треккінг ~ 3-4 години.

Піднімаємося уздовж епічного каньйону Гандакі. Ландшафт злегка нагадує Каппадокію, тільки з розмахом. Скелі стають червоними, з’являються перші печерні житла, в яких себе замуровували жінки-йоги (гід розповість докладніше :).

Ми виходимо на Тибетське нагір’я – найбільше і найвище на планеті (середня його висота – 4877м!). Тут беруть початок священні Інд і Брахмапутра, Меконг, Янцзи і Хуанхе. До 1992 року область була закрита для туристів, та й зараз одна з найбільш маловідвідуваних. Хоча заборони потроху знімаються і дуже скоро це відіб’ється на звичаї і моралі, але зараз Верхній Мустанг в рік відвідує в два рази менше людей, ніж трек до Евересту за місяць)))

У Чусангу побачимо місцеву систему зрошення, завдяки якій серед пильної суворої пустки виживають свіженькі тераси і навіть яблуневі сади. До вечора прийдемо в Челле на ночівлю.

~ 6 годин в дорозі

Челле – врата в Верхній Мустанг, який власне і є Забороненим. На виході нам вручать заповітні перепустки. По містку «не для людей зі слабкими нервами» переходимо Гандакі і починаємо запорошений і жаркий підйом на Бена Ла Пас (3830м). Хочеться сказати, що воно того вартує, адже з перевалу нам відкриються види… але ми ж на нагір’ї, і види у нас цілодобово! 😎 Спочатку побачимо Нілгірі і Тілічо, а потім – весь масив Аннапурна, і ми зрозуміємо, чому він вважається одним з найкрасивіших на Землі. Пройдемо чортен Ронгбук (монастир) і безліч тибетських ступ, вписаних в суворий скелястий ландшафт.

Трек ~ 7 ч.

Йдемо уздовж мальовничого каньйону, милуючись величчю Гімалаїв. Піднімаємося на перевал Ній-Ла (3959м), і це буде один з найскладніших переходів у Мустангу. Але ось сьогодні з перевалу нам таки відкриється ВИД – на Аннапурну I і Дхаулагірі. Спускаємося в невелике село відпочивати, пити джинджер-ті або масалу, оглядати черговий дзонг – невеликий замок, в стінах якого раніше жили люди, а потім село розрослося навколо нього. Стіни дзонгів добре розрізняються, якщо дивитися на селища зверху. Таким чином влаштовані всі села в Мустангу і Тибеті.

6 годин треку.

Запорошене, випалене сонцем нагір’я… ідеальна тиша: ні людей, ні тварин. Ні билини навколо. Стежка приводить до неймовірної стіни мані – найдовшої в Непалі. Йдемо уздовж ритуальних каменів, розмальованих молитвами на невідомих мовах. Уздовж дороги стоять чортени. Приходимо в стару столицю Мустанга – Саранг. Він стоїть над стометровим обривом в каньйон Саранг-су. У королівському палаці тепер бібліотека – лише одна у всьому Королівстві Ло. Оглянемо все: величезний тибетський дзонг з гомпою (монастирем), єдиний в країні жіночий монастир (ані-гомпу) і купу менших ритуальних споруд.

Треккінг ~ 5 год.

“Міфічна фортеця далекої планети зі спокійною величчю височіла серед голих піків – білий прямокутний бастіон, за яким тіснилися незліченні вежі. Вона здавалася цементним кубиком на долоні бога війни, витягнутої посеред пекельної пустелі. У мареві тремтять силуети білого палацу і трьох рожевих монастирів. Створювався єдиний, нічим не порушний образ далекого загадкового світу; столиця уявлялася останнім оплотом середньовіччя, що протистоїть сучасності… Наскільки сягало око, не було жодного деревця, ніяких ознак життя. Столиця немов скам’яніла багато століть назад. Потонула в Часі, як Атлантида.”

Ось як відомий письменник Мішель Пессель описав Ло Мантанг в книзі «Мустанг. Втрачене тибетське королівство». Сьогодні ми прийдемо до міста, чия назва означає місце благословення на півдні. Видно його здаля: біла фортеця посеред гір Даху світу. Увечері почнемо досліджувати стародавні вулички, яких не торкнулася сучасна глобалізація, і познайомимося з людьми, котрі завзято зберігають свій уклад життя.

Треккіг ~ 6 годин.

«Але ми ж в Непалі!» – скажете Ви і будете праві, але не зовсім.

Від Непалу тут немає практично нічого крім номінальної назви країни. Бувалі мандрівники кажуть, що Королівство Ло зараз більш тибетське, ніж сам Тибет, де вже відчувається китайська окупація. Місцеві сповідують релігію Бон, архітектура типово тибетська, при тім не реставрована і не адаптована під туриста. Багато тибетських реакціонерів осіли тут після призову Далай Лами закінчити війну з Китаєм.

У Мустангу не хизуються культурою заради приїжджих – це суперечить суті їх світогляду. Живуть як жили, ні до чого не прагнучи, нічого не бажаючи. Місто виглядає якимось покинутим, навіть замок короля застарілий – як нагадування про тлінність земних благ. Ще подейкують, що тут зберігся культ добуддійської релігії, що доводять загадкові написи на стінах і розвішані амулети… непросто європейцеві прийняти настільки ІНШУ концепцію буття, але якщо вдається – це в корені міняє погляд на світ.

Чим займемося: відвідаємо палати короля, божественний будинок Лангхтанг Чампі, гомпи Тугчен, Чодей, поїдемо в село Тінгхар (джипінг або кінна екскурсія). Але головне заняття на сьогодні: Споглядання Краси Гімалаїв, адже ми на висоті 3800 в одному з наймальовничіших куточків найвищого нагір’я посеред найвищих в світі гір.

Відпочилі і просвітлені, починаємо зворотний шлях. Піднімаємося на найвищу точку нашої треку – перевал Чого Ла (4325 м). Він вище базового табору Аннапурни! Уявляєте панораму, яку побачите? Це стане кульмінацією нашого походу, його логічною вершиною. Далі спускаємося в найстаріший монастир в Мустангу – Ghar Gompa, побудований в VIII столітті. З огляду на те, наскільки часті тут землетруси і пожежі, дивно, що він зберігся. Ночуємо в лоджі неподалік від Гар гомпи.

Швидкий перехід: 6-7 годин.

Піднімаємося на ще один високий і мальовничий перевал Маранга Ла (4170 м). Як бачите, дорога назад складніша й цікавіша, а ми вже відмінно акліматизовані! З перевалу стежка тікає вниз і виводить нас в Гілінг, який мандрівники називають перлиною Землі. І не дарма – він дуже гарний і гармонійний. Є неприступний форт, палац, гомпа, монастирі. Оглянемося, відпочинемо і насолодимося останнім Великим містом Забороненого Королівства Ло.

Швидкий перехід: 6 годин. Ночівля на 3510 м

Стежка круто злітає на перевал Ямда-Ла 3860м, звідки відкривається останній чудовий вид на гірські хребти Аннапурни, Дхаулагірі і Махапучаре. Цілий тиждень ми бачили їх, але прийшов час прощатися з цією неземною величчю. Спускаємося через знайомі села: Сянгбочен і Самар. На ніч зупинимося в Челе.

Трек: 5-6 годин.

Спускаємося в Джомсом. Вечір відведемо на відвідування храму Вішну – одного з 108 дівья-дешам (святі місця в вайшнавскому індуїзмі). Кажуть, якщо омити ноги в усіх 108 святих його джерелах, то це повністю очистить карму. Непоганий шанс, так? 🙂

~ 7 год. треккінгу