Гірська Андалусія | Трекінг в Вапнякових Альпах

Відправляємося в край ландшафтних і кліматичних контрастів. Піренейський півострів називають «маленькою Африкою». На кордоні двох частин світу химерно переплітаються здавалося б несумісні особливості. Тут є абсолютно альпійські луки і скелясті вершини; в повітрі і флорі відчувається гаряче дихання сусіднього континенту, а високі великі плато і арабська архітектура нагадують Малу Азію.

Інструктор чекатиме учасників в невгамовній Малазі, яка купається в променях яскравого сонця і блакитних Середземноморських хвилях. Знайомимося, купаємося в ідеально теплій водичці, віддаємо належне унікальному музею Пікассо, іспанській кухні і, звичайно ж, відсипаємося після перельоту.

Завантажуємося в транспорт і їдемо в Ланхарон (Lanjaron) в провінції Гранада. Тут стартує наш трекінг по Сьєрра-Неваді. Стежка веде в вльпухарри – так бербери називають глибокі ущелини, оточені крутими стінами Вапнякових Альп і бічними відрогами нашого хребта. Однак з часом назва стало загальною для цієї частини Андалуських гір.

У цих долинах досі туляться характерні берберські «вибілені» села, які ми сьогодні побачимо зблизька. З маршруту відкривається мальовничий вид на ущелину, Ланхарон залишився далеко позаду. Розіб’ємо табір на березі річечки біля селища Каньяр.

Переїзд: 3,5ч. Трекінг: 12 км. Набір висоти: 600м.

Піднімаємося на перший в поході перевал, звідки насолоджуємося довгоочікуваними видами гострих піків Серра-Невади. Навколо майже немає лісу, запашними лугами гуляє вільний вітер і ніщо не заважає огляду;). Внизу розкинулася красива долина Покуйера і три біленькі селища. До вечора ми повинні прийти в найдальший із них – Capileira, де зупинимося на нічліг.

Якщо дозволить час і сили, сходимо в радіалку до буддійського монастиря O Sel Ling. Ось що значить «країна контрастів»: і Європа тобі, і Азія, і буддійська ступа…

Швидкий перехід: 13км. Набір 500м, спуск 200м.

Сьєрра-Невада трек веде через перевали Кордильєра-Бетика (так насправді називаються Андалуські гори). З панорамних лугів відкриваються приголомшливі види на далекі засніжені хребти. До речі, нам їх ще належить підкорити! Приходимо в село Travelez (1476 м н. Ур. М). Тут роблять автентичний делікатес – хамон Серрано, який ми обов’язково продегустуємо. Розбиваємо намети в кемпінгу і влаштовуємось зручніше, адже тут проведемо два дні.

Трек: 17 км. Набір – 900м, спуск — 800м.

Відпочиваємо, занурюємося в місцеву культуру і побут, блукаємо хитромудрими провулками з білими арками і квітчастими двориками, знайомимося з кухнею і гуляємо мальовничими околицями. Тут буде можливість поповнити запаси провізії і зайнятися гігієнічними процедурами.

Прийшов час Високих Гір – ми піднімаємося до озер Siette Lagunas. Вони лежать в крутому льодовиковому цирку посеред скель і кам’янистих розсипів, оточені відрогами Муласену (3478 м) і Алказаби (3371 м). Переночуємо на березі одного з них, милуючись віддзеркаленням призахідного сонця в кришталевій гладі. Саме ці миті, наодинці з висотою, в дзвінкій тиші, далеко від проблем і звичної суєти, наповнюють душу спокоєм, гармонією і вірою в новий день.

Перехід 12км. Підйом – 1300м.

Ми залишаємо речі в таборі і радіально піднімаємося по кам’янистому схилу на найвищу точку Піренейського півострова — Муласен. На жаль, немає слів, які описують захоплення людини, що стоїть на вершині. Тут навіть дихається по-іншому і здається, що світ належить тільки тобі… Ну а пейзаж навколо буквально випромінює велич! Фотографуємося, перекушуємо і вирушаємо на штурм наступної мети — Алказаби, третьої по висоті в масиві Сьєрра-Невада. До вечора вже будемо відпочивати і святкувати сходження в нашому озерному кемпі.

Сходження на Муласен: 6км, ↑ ↓ 700.

Сходження на Алказабу: 6км, ↑ ↓ 600м.

Вранці виходимо на маршрут, що проходить по гребеню вододільного хребта. За спиною височіє суворий Муласен, всі гори Андалусії як на долоні, а далеко внизу, в зелених долинах, розбігаються в різні боки струмочки і річки. Легко проходимо кілька локальних вершин і спускаємося до річки Ріо Хеніль. Заночуємо під благодатним покровом лісу на березі річки.

Подолаємо 16км. ↓ 1700м.

Йдемо вниз за течією, спостерігаючи, як змінюється пейзаж. Дикі гори залишилися позаду, руді схили засаджені садами і виноградниками. Приходимо в містечко Гухар Сієрра, де сідаємо на автобус до Гранади.

Трек 11км. Спуск 400м.

Облаштовуємося в кемпінгу, приймаємо душ і біжимо дивитися на приголомшливу ілюмінацію палацового комплексу Альгамбра. Останній вечір трекінгу Сьєрра-Невада в Вапнякових Альпах закінчимо теплими посиденьками в ресторанчику :).

Гранада – одне з найкрасивіших міст Андалусії, що здобула світову славу завдяки неповторним шедеврів мавританського зодчества. Перлиною і головною його визначною пам’яткою безперечно є Альгамбра – архітектурно-парковий ансамбль приголомшливої краси і тонкої роботи. Вона служила резиденцією правлячої династії останньої арабської держави в Європі – Гранадского Емірату, а перші поселення на терасах пагорба, де зараз стоїть ансамбль, з’явилися ще в доримску епоху. Ми погуляємо внутрішніми двориками, прикрашеними арабською в’яззю, барельєфами і розписами в східному стилі, помилуємося характерними фонтанами і грою світла поміж напівпрозорими різьбленими колонадами.

На цьому наш похід в Андалусії закінчується. Роз’їжджаємося хто куди, забравши з собою спогади про чудову природу, снігові вершині і дивовижну архітектуру Сьєрра-Невади.

Якщо у Вас є день-другий в запасі, радимо продовжити знайомство з Іспанією на чудових пляжах Середземного моря або відвідати Севілью.