Фотохроніка з GR-20 по днях | Вересень 2018

Мабуть, усі інструктори не вміють писати захоплених текстів)), ну з моїх знайомих ніхто. Тому я привіз з Корсики трохи фото, які хочу вам показати.

Про похід

Я проводив GR-20 у вересні 2018 року. Учасників було 5 + інструктор (тобто я), і такої кількості нас в принципі було достатньо, щоб відчувати себе впевнено. Із їжею взяли сублімати (чому були дуже раді, тому що вони полегшили рюкзаки), і стандартні перекуси.

Пройти весь GR-20 – це була моя мрія. Її можуть зрозуміти тільки люди, для яких трекінг по складнопрохідній місцевості приносить велике задоволення. Це був виклик мені, і так само сприймали трек майже всі мої туристи (крім одного, якого я швидко спустив ще на початку)). Потрібно бути в реально хорошій формі, щоб не втомлюватися на тому маршруті.

Фотозвіт про GR-20

Дні 1-2

Старт в принципі цікавий: знайомилися, трохи дивилися Бастію. Ніхто нікуди не поспішає — як зазвичай на невеликих островах. Знайшов класний кемпінг у лісі з душем. Майже відразу як вийшли на маршрут, почалися скелі і ліс рідшав, а під вечір уже були на справжньому високогір’ї.↓ Клацайте на фото

День 3-4

Гори здаються ще не високими, але підйоми місцями реально вертикальні. Починається “жорсткість”, на яку ми чекали. Були перші віаферати. Кемпінги гарні, рівних майданчиків мало і воду потрібно знати. Світанки та заходи сонця — фантастика), для мене в них половина принади скелястих гір.

День 5

Полегше, тому що йшли по гребеню і було більше часу фотографувати ))

День 6-7

“Жорсткість” впевнено перетворювалася на треш))). Ми вже почали прокидатися о 6 і виходити о 7 з копійками, щоб встигати дійти до кемпу на світлі. Трохи блукали (куди ж без цього:), звикли заварювати обідні сублімати вранці, щоб не витрачати час на треку… коротше, почалося те, що зробило GR-20 легендою. Тобто, ми тоді думали, що воно вже почалося )))) Часу фотографувати було мало, кілометраж близько 20-25 км, вверх-вниз по 900-1200 м, по горам і лісу.

День 8-9

Круте сходження (підйом на 1000м+), а потім спуск і трек через хвойний ліс. Бачили багато звірів — кабанів, лисиць, різних сусликів. Запам’яталася високогірна ночівля на цій ділянці.

День 10

Ми увійшли в ту частину Корсики, яка вважається найсуворішою та престижною — північну. Віаферати, навколо тільки гострі скелі, купа озер посеред скелястих хребтів. Рухатися в основному було можливо тільки на п’яти кінцівках (руки, ноги + трекінгова палиця). Ми реально бачили, як трекерів забирають вертольотами, деякі плакали на стежці… напевно, так траплялося, тому що вони вийшли з північної частини, а не як ми — з південної, і не встигли адаптуватися.

Мої ж туристи йшли дивовижно бадьоро. Втомлювалися, так, але уперто йшли. Ми вже були злагодженою групою, «зійшлися», як кажуть. Схудли))) Втягнулися.

День 11

Тут скелясті гори прикольно змінилися доволі зеленим плато, якого ми не очікували на Корсиці.

День 12

Складний день, мабуть, найважчий у фізичному плані. Реально 10 ходових годин з наборами і зниженнями висоти, але красиво. Перейшли кілька перевалів і вершин, спустилися в кілька долин… якби цей перехід був на початку, думаю, ми б не впоралися і не оцінили.

День 13-15

Тут ми власне спустилися в Калензану, далі поїхали в Кальві відпочивати. Гарні пляжі і в вересні дуже крута погода для купання. Раджу відвідати фортецю в Кальві — трохи треба піднятися, але гарно.

Після повернення я трохи переробив маршрут, щоб він став зручнішим з урахуванням змін у кемпінгах і з водою. Запрошую зі мною на Корсику у 2019 🙂

Записуватися тут >> Похід по Корсиці | Повний трек

Автор: Віталій Таборський, інструктор клубу Pohіd V Gory