Фанські гори без рюкзаків | Від Іскандеркуля до Семи Озер

Інструктор чекає Вас в центрі Самарканда. Ті, хто прилітає на день раніше, зможуть оселитися в одному хостелі з ним або десь по сусідству (менеджер допоможе забронювати, якщо треба). Після зустрічі групи замовний транспорт відвозить нас на кордон з Таджикистаном. Проходимо всі формальності і їдемо до шикарного озера Іскандеркуль. Воно буквально приголомшує красою і розмірами… на березі стоїть справжній кішлак, де ми заночуємо. Увечері нас чекає традиційна вечеря в компанії господарів — повністю відчуємо колорит цих усамітнених і унікальних місць.

>> Іскандеркуль — найбільше озеро Паміро-Алая. Його назвали на честь Олександра Македонського, відомого тут як Іскандер Зулькарнайн. Легенда свідчить, що Іскандеркуль «побудували» за його наказом (воно, як і більшість Фанських водойм, має завальне походження). А потім улюблений кінь Олександра втопився в Іскандеркулі, але щоночі опівночі він виходить з глибин і гарцює на темній водній гладі)).

Знайомимося з нашими погоничами, вантажимо на ослів речі і починаємо треккінг. Йдемо по долині Каракуль. Хоча перший перехід буде розминкою, все одно доведеться набрати кілька сотень метрів висоти. М’яко звикаємо до навантажень, акліматизуємося. Навіть на такій висоті можна відчути легкий брак кисню. Навколо нас красивий ліс, над крутими стінами ущелини здіймаються перші високі піки Фанів. Зараз ми входимо в дуже дикий куточок Фанських гір, тут не видно селищ і людей взагалі. Розкинемо табір на березі гірської річки, яка заколисує нас своїм мірним шумом.

👣 Треккінг: 10км ↑ Набір висоти 600м. ⛺ Ночівля на 3000 м н.р.м.

Після ситного сніданку піднімаємося на перевал Дугдон висотою 3812 м (як добре що ми без рюкзаків!)). Милуємося надзвичайною панорамою Паміро-Алая — звідси видно чудові Західний Фанський і Гіссарський хребти. Стежка нескладна, але в сипусі, як і все високогір’я в цих місцях. Йдемо акуратно, благо час дозволяє. Спускаємося на ночівлю з сусідню ущелину Саріходанг.

👣 16км. ⛺ 2650м.

Трохи відпочинемо від вчорашнього підйому. Стежка траверсує мальовничу ущелину і виходить до прекрасного озера Пуштікуль, де можна буде скупатися, поїсти, пофотографуватися, помедитувати або просто віддатися спогляданню природи. Озера Фанських гір стали легендою в світі треккінгу та альпінізму, і вони ж — фішка нашого походу:) Далі йдемо до витоків річки Обі-Сафед, де впадемо на ночівлю під перевалом.

👣 10 км. ⛺ 2700м.

Піднімаємося на 3520м — перевал Мунора. Навколо тільки гори… простір, захват, стовідсоткова тиша і спокій. Скелясті вершини Фанів розрізають небо як ножі. Ти відчуваєш їх міць і в той же час розумієш, що зміг — хоч трохи, хоч на хвилинку, але подолав, зрівнявся, адже стоїш же зараз на одній з цих неприступних кам’яних твердинь. Саме заради цих миттєвостей ми йдемо в похід, чи не так? Спускаємося на ночівлю до річки Сарімат, де нас вже чекає смачна вечеря, затишний намет, вечірні посиденьки з однодумцями і розмови про те, що ми пережили в цей чарівний день.

👣 14км. ⛺ 2600м н.р.м.

Починаємо найскладнішу частину нашого треккінгу — сходження на категорійний перевал Товасанг, 1А. Ми до нього вже фізично готові, тому легко візьмемо висоту 3300м. З Товасанга побачимо панораму кількох скелястих Фанські хребтів, серед яких ховаються найкрасивіші в світі озера. Робимо пам’ятні фото, вбираємо велич миті і спускаємося. Але, як правильно зауважив Юрій Візбор,

«… коли ми поїдем, підем, полетим,

коли осідлаємо наші машини,

якими тут стануть пустими шляхи,

і будуть без нас одинокі вершини ».

Спускаємося до Сьомого озера Фанських гір — Хазорчашма. Стаємо на ночівлю на його чарівному березі.

👣 18км. ⛺ 2400

Радіально досліджуємо околиці — йдемо в радіалку в ущелину Даригти-Сурх. Під стінами стрімких скель є три секретних озера, до яких Вас приведе інструктор. Нікого навколо, лише чиста краса і спокій блакиті, відбитого, мов у дзеркалі, в бездонній кришталевій глибині. Ми зараз в горах, по яких проходить кордон між Таджикистаном і Узбекистаном. Немає в світі місць більш диких і безлюдних, ну а якщо є, то небагато). Купаємося, обідаємо, розслабляємося і повертаємося в табір.

👣 16км, ↑ ↓ 100м.

Спускаємося до о. Маргузор. Наш шлях буде цікавим і мальовничим, адже стежка пройде через ті шість озер: Хурдак, Нафін, Хушер, Соя і Міжган. Зупиняємося біля кожного з них, фотографуємося, милуємося краєвидами. На березі Маргузора нас чекає трансфер. Прощаємося з цими чудовими горами і їдемо назустріч новим пригодам, адже далі нас чекає насичена культурна програма. Увечері організуємо святкову вечерю 🙂

На цьому можна закінчити подорож і полетіти додому наступного ранку.

Оглядаємо одне з найкрасивіших і найдавніших міст світу.

>> Самарканд заснований у 8 столітті до нашої ери, був столицею імперії Тамерлана і найважливішим науково-культурним центром Сходу. У списку культурної спадщини ЮНЕСКО він названий Перехрестям культур, адже був ключовим пунктом на Великому Шовковому Шляху, який з’єднував Азію і Європу.

Самаркандський Регістан (головна площа) — ансамбль з трьох прекрасних медресе: Улугбека, Шердор і Тіллі-Карі. Тонка мозаїка, граціозні мінарети і багате внутрішнє оздоблення вражають уяву. Це воістину перлина світової архітектури, таємнича і прекрасна.

Оглядаємо історичний центр, сходимо в ресторан і скуштуємо узбецькі страви. Нічним поїздом переїжджаємо в Хіву.

Продовжуємо знайомство з культурною спадщиною Узбекистану. На черзі — велична Хіва. Поселяємося в хостелі і йдемо на екскурсію.

>> За легендою Хіва виросла навколо колодязя, який викопали за наказом Сіма — старшого сина Ноя. І цей колодязь досі існує, ми зможемо його побачити. Історичний центр Хіви, Ічан-Кала, в списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як, втім, і всі міста, в яких ми побуваємо за час подорожі. Хіва відома своїми мінаретами, яких тут величезна кількість. Свого роду хмарочоси стародавнього світу :). Ічан-Кала обгороджений фортечними стінами, усередині яких ховається справжній архітектурний музей з медресе, мечетями і палацами.

Оглядаємо пам’ятки, купуємо сувеніри, вечеряємо і йдемо відпочивати.

Їдемо в Бухару, обідаємо і відправляємося відкривати нові таємниці.

>> Бухоро Шаріф, Священна Бухара — відомий теологічний центр ісламського богослов’я. Велика кількість святих місць, або мазарів, зробило її Меккою Середньої Азії. Вона як магніт притягувала вчених і філософів, тут процвітали науки і освіта. У Бухарі жив і навчався Ібн Сіна, відомий нам як Авіценна. А ще тут знаходиться знаменитий ансамбль Пій Калян, чиї обриси стали еталоном класичної архітектури регіону. Це фантастичне місто стане зіркою в колекції справжнього мандрівника 🙂

Відвідаємо палаци, університети, караван-сараї, мечеті. Увечері помилуємося вишуканою ілюмінацією історичних пам’яток. Заночуємо в хостелі.

Вранці продовжимо огляд — за один день побачити Бухару неможливо. До того ж в полудень занадто жарко для піших прогулянок. Тому у турі в нас заплановано по два дні на кожне місто, щоб був час перечекати найсильнішу спеку десь під кондиціонером 🙂 Після обіду сідаємо на потяг в Самарканд, де закінчиться наш похід. Можна планувати виліт ввечері або на наступний ранок.