NEW ⭐ Похід Сванетією | Грузія без рюкзаків

Гід чекатиме своїх туристів у сонячному Батумі. На автобусі їдемо до столиці Верхньої Сванетії, чудової гордої Местіі, звідки стартує найпопулярніший похід у Грузії. Дорога займе близько 5 годин, але хіба хтось спостерігає за часом, коли навколо дивовижні гірські краєвиди, а під час зупинки вдалося продегустувати найкращі в житті хачапурі?:). Зупинимося на Інгурському водосховищі та в кафешці біля водоспаду, в саду якої стоїть статуя… Сталіна.

>> Местія (1500м н.р.м.) — культурний центр Верхньої Сванетії. Саме тут ми вперше побачимо сванські вежі, з стрімкими схилами величних гір. Атмосфера міста просякнута історією. У Местії знаходиться безліч музеїв, і ми не упустимо можливості відвідати один із них.

Поселяємося в кемпінгу, залишаємо речі і вирушаємо на екскурсію до будинку-музею відомого альпініста Михайла Хергіані, який у своїх колах отримав прізвисько «Тигр скель». Він один із перших піднявся на небезпечну Ушбу. Саме маршрутом Хергіані, досі користуються сміливці, при сходженні на льодовик.

Після знайомства з життям альпініста, прогуляємося затишними вуличками Местії. Повечеряємо в ресторанчику під вечірню магію світла, з видом на Сванські вежі. Після чого, ситі та щасливі вирушимо спати.

Настав день нашого першого переходу у Сванетії без рюкзаків. Вже сьогодні ми познайомимось з чарівними панорамами Великого Кавказу. У відображенні озер Корульді (2700 м н.р.м.) вершини виглядають нереально красиво. Вам точно захочеться сфотографувати цю красу.

До озер будемо йти високогір’ям, упаковавши з собою лише перекус і одяг. Зі старту відчуємо, наскільки вільно крокуватиметься стежкою, не несучи рюкзак!

За бажанням та погодою доповнимо цей день сходженням на гору Корульді (3300м), звідки відкривається чудовий краєвид на красуню-Ушбу. Враховуючи набір висоти, тут можемо відчути мінімальні симптоми гірської хвороби, але враження від побаченої могутності Кавказького хребта того варті. Це фантастичне творіння природи зачіпає серця навіть найбувалших та найдосвідченіших туристів.

👣 Озера: перехід – 16 км; набір та скидання висоти – 1200м.

👣 Вершина: перехід – 18 км; набір та скидання – 1800м.

Продовжуючи наш шлях, з висоти кавказьких гір, спостерігатимемо мальовничу річкову долину, засіяну Сванськими вежами. Села, що розкинулися внизу, нагадають щось із дитинства та добрих казок.

На перевалі ми зупинимося, щоб пообідати з найкращим видом на «сванську наречену» – вершину Тетнульд (4858 м). Дивлячись на неї, важко не здогадатися, чому місцеві називають вершину саме так. Перед нами справжнє природне диво, пишної, при тому напрочуд правильної геометричної форми. До перших сутінків, перейдемо всю долину і влаштуємо кемпінг на висоті приблизно 1700 м.

👣 Набір висоти 300 м. Кілометраж 13 км.

Сьогодні нас чекає панорама Головного Кавказького хребта – власне те, за чим ми і вирушили у похід. Тому в чудовому передчутті вирушаємо в дорогу. Проходимо крізь запашну гірську зелень – зарості жовтого і білого рододендрону прикрашають стежку на висоті 2300 м. Село, що постало перед нами, ніби з картинки – у нас вийдуть дуже красиві фото! За ним дорога непроїзна, і нам доведеться піднести рюкзаки, але всього лише пів годинки:) Поставимо табір на висоті 2000 метрів над рівнем моря на березі льодовикової річки, що бере початок біля вершини Тетнульд. Якщо залишиться час, дослідимо місце на наявність грибів. Цілком можливо, вийде доповнити нашу вечерю місцевими природними дарами.

👣 Набір висоти 650 м, спуск 300 м. Кілометраж 18 км.

З самого ранку на нас чекає справжня пригода – перейдемо вбрід річку Адішісчалі. Через танення льодовика вдень вода сильно піднімається, так що треба поспішати. За сміливість будемо винагороджені сліпучим виглядом схилів Тетнульд, що відкриється з перевалу за річкою.

І тут почнеться справжня магія: блиск вічних льодів контрастує з яскравою, наче тропічною зеленню кавказького рододендрону. Це коштувало всіх зусиль! Перекушуємо на перевалі Чхутнієрі, насолоджуючись панорамою Великого Кавказу та льодовика Лардаад, що сповзає з Тетнульд. Спускаємось у долину, прорізану глибоким каньйоном, пошукаємо водоспади, заховані в його скелях. Найсміливіші зможуть прийняти “природний душ” – саме те в спекотну сонячну погоду!

Продовжуємо наш шлях і приходимо до селища Халда – символу боротьби сванів за незалежність. На жаль, сьогодні від нього залишилися тільки руїни. Невелике, але значуще поселення має багату культурну спадщину. Про його долю складені міфи, легенди. Нескладна стежка веде на дно каньйону, і надвечір ми, задоволені і втомлені, розташуємося біля села Іпралі (1800м).

👣 Набір висоти 750 м, спуск 1000 м. Кілометраж 14 км.

Сьогодні ми вирушимо в Ушгулі – особливу сванську громаду з давньою історією та унікальними пам’ятками, що розташувалася прямо біля підніжжя знаменитої Шхари (5193 м.) на висоті 2300 м.

Це високогірне поселення внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО завдяки величезній кількості веж, збережених у первозданному вигляді. Мало де ще у світі простежується такий сильний зв’язок сучасних жителів із попередніми поколіннями, традиціями та культурою. Саме Ушгулі – справжня квінтесенція Сванетії.

Пообідати зайдемо до автентичного закладу Koshki, як мінімум з двох причин: 1) тут подають справжній шедевр грузинської кухні – знамениті кубдарі (кажуть – найкращі); 2) в якості розваги можна відчути себе в ролі ушгульського старійшини, сидячи на почесному троні 🙂

Розіб’ємо табір у найдавнішій частині громади. Підемо гуляти місцевістю, фотографуватися на тлі красивих веж і розмовляти з туристами з різних куточків світу. Можемо піднятися на вершину, що розташувалася поблизу, заввишки 2900 м. (див. мітку на фото:), подивитися романтичний захід сонця над Ушгулі та Кавказом.

👣 Набір висоти 500 м. Кілометраж 12 км.

Залежно від погоди і стану / бажання туристів, вибираємо один з варіантів.

→ Радіалка до льодовика Шхари

Ми залишаємо рюкзаки в Ушгулі і вирушаємо в радіалку на висоту 2800 м, до льодовика найвищої вершини Грузії – Шхари (5183 м). Її назва, до речі, означає «смугаста», і швидше за все з’явилося через складний рельєф. Ця гора – частина знаменитої стіни Безенгі, до якої відносяться одні з найкрасивіших Кавказьких вершин. Підійдемо впритул до льодовика, походимо по морені, побачимо народження льодовикової річки, а найсміливіші зможуть навіть помацати тисячолітній лід). Після обіду повертаємося в табір, відпочиваємо і святкуємо завершення трекінгової частини подорожі.

Пройдемо 18 км. ↑↓ 700м.

→ Сванський хребет

Починаємо важкий підйом на Сванський хребет. Йдемо прекрасною стежкою, зарослою рододендроном. Проходимо руїни літнього палацу цариці Тамари. Сванетія багата на пам’ятки архітектури і цей похід збагатить нас духовно і культурно. З хребта видно Ушгулі, Шхару і, звичайно ж, гори – з одного боку височіє Великий Кавказ, з іншого – немає гір вище наших і вся Грузія як на долоні.

На перевалі багато кришталевих озер. Відпочивши, беремо курс на Нижню Сванетію і починаємо скидати висоту. Заночуємо біля селища Чвелпі з неймовірним панорамним видом на долину.

Набір висоти 450 м, спуск 1650 м. Кілометраж: 20 км.

Сьогодні вранці прощаємось із Гірською Сванетією, яку ми пройшли без рюкзаків, але спогади про похід забираємо з собою;) З новим неповторним досвідом вирушаємо на заслужений пляжний відпочинок. Їдемо або до курортного містечка Кобулеті, або одразу до вже знайомого Батумі. Що б ми не вибрали, на нас все одно чекає релакс та Чорне море. За бажанням також можна зійти в Зугдіді і вже звідти дістатися будь-якої іншої точки Грузії.

Ви ж не думали пропустити можливість сповна насолодитися місцевою кухнею та вином під завершення подорожі? Увечері відсвяткуємо в кафе, адже аджарські страви дуже смачні  різноманітні, а смак грузинського вина та фруктових коньяків наштовхнуть на думку залишитися  подовше:) В одному ми точно впевнені: Ви привезете з собою не тільки сувеніри, а й впевнене бажання повернуться в цю чудову гірську країну.

Батумі – одне з найвідоміших і найулюбленіших туристами міст Грузії. Адже мало яке місто може похвалитися такою кількістю історичних пам’яток і витворів сучасного архітектурного мистецтва. Тут особлива атмосфера. Обов’язково прогуляйтеся набережною. Візьміть філіжанку кави в одній із затишних кафешок, що розташувалися в Старому місті. Якщо буде час, запитайте у гостинних місцевих, як саме пройти до ботанічного саду. Стільки видів ендеміків Ви і в горах навряд чи побачите. Батумі зможе Вас вразити.