Похід по Колхідському царству | Мегрелія, озеро Тоба

Наш похід по Грузії складається з двох частин: перша — гірський трекінг власне до озера Тобаварчхілі, а друга — подорож до водоспадів на південних відрогах плато Асхі.

Вранці сідаємо в мікроавтобус до підніжжя Егрісських гір. По дорозі можна зупинитися біля унікального хлор-кальцієвого джерела Лугелла — таких всього кілька в світі. Дорога йде мальовничими передгір’ями Мегрелії, в місцевих селах восени дозріває хурма, мандарини, гранати. Далі нас чекає захопливий переїзд до початку треку на перевал Натіпуру. Місцевий трансфер — та ще пригода! Потужні джипи везуть нас практично по бездоріжжю до гори Натіпуру. Прилив адреналіну гарантований !;) Закидаємо рюкзаки на плечі і легенькою стежкою йдемо на перевал. Поступово виходимо в альпійську зону. Дивно бачити тут зарості папороті і рододендрона, але всьому виною вологий субтропічний клімат. З набором висоти панорами стають все більш фантастичними: масивний Егрісський хребет прямо перед нами, Мегрелія розкинулася внизу, а на горизонті — море. В такому місці ми і поснемо ввечері 🙂

Переїзд: 25км. Швидкий перехід: 6км, підйом: 350м

На нас чекає короткий перехід на перевал Цацкібулі і до озера Оходже. Після обіду ми вже будемо релаксувати на його берегах. З перевалу відкривається грандіозний вид на скелясті загострені вершини, вони нагадують неприступну фортецю, що зберігає свій скарб — озеро Тобаварчхілі. З іншого боку перевалу, на спуску, побачимо величезний багаторічний сніжник, в якому вода промила цікаву печеру з досить просторими ходами довжиною близько 200м.

Після спуску відкривається казкова панорама на озеро Оходже або, як ще його називають, Маленький Тобаварчхілі. Воно лежить в затишній льодовиковій долині, оточене високими вершинами і скелями химерних форм. Багато мандрівників вважають Оходже навіть красивішим, ніж Тобаварчхілі. Це місце важко описати або передати на фото, його потрібно побачити, а побачивши (обережно!) — можна закохатися 🙂 Тут і заночуємо, насолоджуючись неповторною містичною атмосферою.

Відстань: 3км, підйом: 600м, спуск: 200м

Вранці тих, хто прокинеться раніше, чекає справжнє диво: перші промені сонця, що сходить, розфарбовують вершини гір в жовто-помаранчеві кольори, які відзеркалюються на плесі. Сьогодні пройдемо найвищу точку маршруту — перевал 2900 м…

… а всього через 3 години досягнемо головної мети походу — Тобаварчхілі (або Срібного). Величезне мальовниче озеро, заховане між грандіозних вершин на висоті 2650м, увібрало всю голубизну гірського неба. Легенда свідчить, що куля, випущена з одного берега озера, ніколи не досягає іншого.

Відстань: 3,4км, підйом: 350м, спуск: 240м

Пора спускатися з гір в наш звичний світ. Правда, шлях до цивілізації ще неблизький і повний пригод. Спочатку підемо в глибоку ущелину річки Магана, що на місцевому значить «серп» (річка, крива як серп). Вона формує чарівну гірську долину. Влітку в своїх балаганах тут проживають пастухи-мегрели — гостинні й добрі люди. Якщо буде можливість, придбаємо у них традиційний мегрельський сулугуні.

Поступово стежка заходить в ліс і йде через зарослі двометрової папороті, з дерев звисають гігантські лишайники, все навколо суцільно покрито гігантською моховитою подушкою. Ліси в долині Магана особливі. Якщо вірити в фантастичні світи Середзем’я або Амбера, то саме тут повинні жити ельфи. Увечері за нами спостерігатимуть сови та інші нічні жителі, відпочинемо в цьому ельфійському світі 🙂

Відстань: 10 км, спуск: 1320м

Продовжуємо наш похід по долині річки Магана. Каштанові ліси Мегрелії дуже красиві і подорож ними приносить одне задоволення. Тут відчуваєш життя дерев, спокій і тишу. Тебе обволікає гармонія, починаєш жити в одному ритмі з навколишньою природою… У просвітах між гілок видніються потужні вершини гір. До вечора прийдемо в мальовничу місцевість Кірнахона на схилах гори Квіра, де заночуємо, милуючись видом кавказьких вершин.

Відстань: 11км, спуск: 630м, підйом: 960м

Прокидаємося і насолоджуємося чудовою атмосферою лісу, його тишею і гармонією. Складно уявити краще місце для медитації. Сьогодні — наш останній перехід, і він не буде важким :). З траверса Квіри відкривається фантастичний вид на всю західну частину Грузії: Егрісський хребет і Колхідську низовину, а десь на горизонті в серпанку вгадується Месхетський хребет.

Спускаємося в бальнеологічний курорт Скурі, відомий на весь СРСР. Будемо ночувати на галявині біля колишнього санаторію. Вип’ємо цілющої натрієво-кальцієвої водички, подихаємо ідеально чистим гірським повітрям і відпочинемо після трекінгу — ми ж на курорті! 😉

Відстань: 8км, підйом: 380м, спуск: 1590м

Після сніданку знайомі водії відвозять нас в каньйон Гачеділі, він же Мартвільський. Це дивовижне місце недарма називають грузинським «парком Юрського періоду». Колись тут дійсно жили динозаври, їх сліди і скелети знайшли. Тут завжди панує приємна прохолода. Місце неймовірно популярне серед європейських туристів, а ось наші про нього ще поки мало чули. За бажанням можна взяти човнову прогулянку по каньйону.

Далі їдемо в справжню мегрельську глибинку, де в секретному селі нас чекає автентичний хоумстей з триразовим харчуванням і неймовірно привітними господарями! Ось тут ми і відчуємо, що таке грузинська гостинність і повністю зануримося в культуру країни. Поруч є невеликий, але дуже гарний каньйон Балда з дивовижно прозорою водою. Дерева і вузькі стіни каньйону покриті мохом, плющем і нагадують якийсь доісторичний світ. Річка Абаша, яка вимила каньйон, наповнюється карстовими водами з підземель плато Асхі. Будемо купатися, стрибати зі скель в абсолютно прозору воду — розважатися на повну! Увечері нас чекає така грандіозна вечеря, яка можлива лише в Грузії :).

Йдемо в радіалку з гестхауса і в обід вже будемо купатися в одному з найбільших водоспадів — Оніоре. Річка, яка випливає з гори, через деякий час знову ховається під землю, десь глибоко під нами вона тече своїм печерним руслом і виходить тільки через 5 км, створюючи водоспад Оніоре.

Потужний потік, звільнений від підземних кайданів, виривається з отвору в скелі і з гуркотом обрушується 85-метровим водоспадом в чарівний ліс, де всі дерева вкриті мохом. Тут дійсно потрапляєш в казку. На щастя, це ще маловідомі куточки світу, що зберігають свою первозданну красу. До нашого походу можна сміливо додати приставку “гідро” — з водою і душем проблем не буде :).

Пообідавши у місцевих пастухів, скупавшись і перейнявшись магнетизмом цих місць, рушаємо в дорогу. Через деякий час ми побачимо наступний грандіозний і дуже красивий водоспад — Тоба, найвищий в Грузії! Його 234-метровий каскад виривається назовні з величезного отвору (25 х 11 метрів), який вода пробила у прямовисній скелі. До кілометрових печер, якими річка тече під землею, мають доступ тільки фахівці, що ще раз підтверджує унікальність місцевості. Увечері повертаємося в гест.

Відстань: 9км, підйом: 400м, спуск: 500м

Цей день ми присвятимо огляду одного з чудес Імеретії — печери Прометей. Це найбільша і найкрасивіша печера Грузії. Близько 22 кілометрів ходів, безліч дивовижних підземних утворень — все це створювала вода протягом тисячоліть.

Погулявши по Прометею, сідаємо в наш замовний транспорт і їдемо в Батумі — відпочивати на морі. Дорогою відвідаємо одну з найбільших фортець Мегрелії — замок Чаквінджі. Бажаючі можуть пересісти в Зугдіді на автобус до будь-якого міста Грузії. Але море — найкращий варіант завершення нашого озерно-водоспадного «гідропоходу»;).

Сьогодні ми розлітаємося по домівках, везучи з собою радість нових відкриттів і дружби. І одне ми Вам гарантуємо: раз відвідавши цю країну, Ви ще не раз повернетеся на Кавказ 🙂