Казкова Сокотра | Відгук туристки про тур на Сокотру, Ємен

До того, як я побачила у >>фейсбуці на сторінці «Похід у гори» опис трекінгу островом Сокотра, зізнаюся, навіть назви такої не чула. Але фотографії дуже вразили.

Вирішила дізнатися більше. Спершу насторожило, що Сокотра належить Ємену, але всі запевняли, що зараз там спокійно. Паралельно >>розглядала Пакистан, більше приглядалася саме до нього. А потім на Сокотру полетіла перша група. Які ж казкові фотографії звідти, які славні морди верблюдів, а головне — він, Індійський океан. І тут я була втрачена. Про інше вже й думати не могла.
Менеджерка Наталя терпляче відповідала на мільйон моїх запитань, а в нинішніх умовах їхня кількість подвоюється. Здавалося, пройти квест із усіма потрібними тестами нереально, але все виявилося цілком здійсненним — у страху очі великі.

Початок туру на Сокотру

Через тестування маршрут перельоту ускладнився. Якщо раніше можна було прилетіти одразу в Абу-Дабі (а тільки звідти можна долетіти до Сокотри), то тепер Абу-Дабі закритий, і можна переїхати лише з Дубаю на автомобілі. Тож нас чекала ніч у Дубаї. Це був мій перший візит до ОАЕ. Треба сказати, вони справили на мене враження. І дуже добре, що маршрут вийшов саме таким — я вбила двох зайців.

Гідом був Роман Бідичак, з яким я вже подорожувала в Албанію. Рома був гідом і в першій розвідувальній поїздці на Сокотру, тому нас чекав уже вдосконалений варіант маршруту, а наступних туристів чекатиме ще досконаліший маршрут.

Після прибуття на Сокотру всі обліпили перше вітальне пляшкоподібне дерево в аеропорту. Потім цих дерев буде безліч, і вони так само будуть притягувати до себе, як магніт.

В аеропорту здається миттєвий тест. Я не бачила, щоб у когось він виявився позитивним. Ми прибули під час Рамадану, відразу попередили, що алкоголь провозити не можна й купити на місці також неможливо. Але особливо винахідливі дівчата провезли коньяк у термосі та пляшці з-під лосьйону. Я до такого не додумалася.

Потім нас розсадили по троє у багато чого побачений позашляховики Toyota, списаний з ОАЕ, й повезли з вітерцем.

Мінуси туру на Сокотру

У плані природи Сокотра — чистий рай. А от в усьому іншому є певні питання. На острові суворий іслам, жінки всі в чорному, видно лише очі. Фотографувати їх категорично заборонено. Після першого візиту до столиці нас попросили вдягатися скромніше, а шорти — прикривати рушником. Але це стосувалося тільки міста.

Єдиний не дуже приємний момент у всій поїздці — ночівля в місцевому готелі в першу ніч. Готель, як, власне, і вся так звана «столиця», — це жах-жахіття. Сміття просто валяється на вулицях, бруд несусвітній. Єдине, що заспокоювало — у населених пунктах ми майже не бували. До готелю ми приїхали пізно ввечері після вечері на березі океану, а поїхали рано-вранці, відразу після сніданку. Рома сказав, що більше жодна група в цьому готелі ночувати не буде.

Відгук про Сокотру: що сподобалося

Усе інше було просто ІДЕАЛЬНИМ: чудове поєднання трекінгу й переїздів автомобілями до цікавих місць, радіальних виходів і купання.

Океан теплезний, лагідний, заспокійливий.
Гірські річки також дуже теплі, багато запруд, схожих на природні величезні ванни. Купалися щодня..
Гарні гори, дуже різні в різних частинах цього не такого вже й великого острова.
Ну і квінтесенція поїздки — ліс Фармін. Це гігантські драценові дерева-ендеміки, настільки густі, що крізь них навіть не проходить сонячне світло. А в цих широтах можливість сховатися в тіні — особливо важлива. Ліс простягається на пагорбах, що робить його ще більш видовищним.

Поїздка організована так, що від вас потрібно лише складати й розкладати свої речі. Усе інше робить команда обслуговування. Намети до нашого приходу, як правило, вже встановлені — залишається тільки обрати собі місце для ночівлі, куди намет легко переноситься буквально одним мізинцем. Краще ставити його подалі від команди — вони вставали вночі на молитву. З їжею вони часто не поспішали. Якби не прикра відсутність пива, ми б цього навіть не помітили. Пиво нам намагався замінити чай. Ми випили дуже-дуже, дуже багато чаю. Коли не було природної тіні, для нас встановлювали тент. Але в дорозі, звісно, краще прикриватися легким бавовняним одягом. А для купання мати купальний костюм із UV-фільтром, який також усе закриває. Сонце там нещадне. Навіть коли хмарно, від нього все одно треба захищатися.

У перший і передостанній дні в нас був снорклінг. Для професіоналів — нічого особливого, а для просто зацікавлених — цілком цікаво. Я навіть до просто зацікавлених не належу. Мені вистачило десяти хвилин, щоби поглянути, а далі я просто насолоджувалася Океаном, погойдуючись на хвилях.

Відгук про пляж Шуаб

В один із днів нас на човнах повезли на зовсім безлюдний, тільки наш пляж. Майже дві години я гуляла в компанії крабиків вздовж океанського узбережжя по найніжнішому білосніжному пісочку. Хвилі омивали мені ноги. По дорозі нам влаштували справжнє шоу дельфіни. Вони пливли синхронно групою, стрибали, крутили сальто, підпливали дуже близько до човнів.

По всьому острову всюди бродять нахабні кози, які завдають шкоди унікальній рослинності, але цілком влаштовують місцевих мешканців — такі собі консерви на вільному випасі.

В останній день команда обслуговування влаштувала національні танці, але я, знову ж таки, не брала участі — віддала перевагу нічному купанню, де проводиш рукою у воді, а вона вся сяє — під бездонним небом. Ах, яке ж там небо! Я закохалася в Сокотру!

Останнього ранку родзинкою стало сходження на 150-метрову дюну й зустріч світанку там.