🎁 Вибираємо налобний туристичний ліхтар /

Вибираємо налобний туристичний ліхтар

Поговоримо про один дуже важливий елемент спорядження туриста – ліхтарик. Не має значення, вирушили ви на коротку одноденну вилазку з ризиком закінчити ближче до ночі, або в багатоденний похід, – без ліхтаря буде погано. Залежно від складності та специфіки заходу, «погано» може означати як звичайний дискомфорт, так і небезпеку чи навіть загрозу життю і здоров’ю.

Основні способи застосування освітлювальних девайсів

Рух по маршруту в темний час доби

Не встигли вчасно на стоянку? Запланували тривалий ходовий день? Заблукали?… Так само не варто забувати, що взимку в помірних широтах день дуже короткий, на півночі й зовсім можлива полярна ніч, в районі екватора день і ніч ділять добу навпіл. Якщо у кожного в групі є хороший ліхтарик, рухатися в багатьох випадках можливо і в темряві.

Основні вимоги до джерела світла на марші

сильний спрямований пучок світла для кращої орієнтації на маршруті (в першу чергу для лідера, котрий іде першим). Для маршрутів з використанням мотузки добре, коли промінь висвітлює всю довжину мотузки, тобто не менше 50 м;
розсіяне світло помірної сили для тих, хто йде слідом – бачити стежку і перешкоди на ній, можливість підсвітити карту;
захищеність ліхтаря від негоди – можливість рухатися в несприятливих погодних умовах, не бояться несильних ударів і падінь.

Освітлення на біваку

Часто роботи в таборі проводяться в темну пору – ввечері, рано вранці або навіть вночі, наприклад, перед сходженням. Розкласти-скласти намет, зібрати, принести дрова, сходити по воду, приготувати їжу – з хорошим світлом все це робити набагато простіше. Так само світло потрібне в самій палатці, в лісовому будиночку, притулку, якщо там немає електрики.

У більшості випадках для біваку не потрібне потужний світло. Часто досить висвітлювати метрів на десять-двадцять. Більш того, часто занадто сильне світло буде заважати. Розсіяне світло, як правило, краще вузького спрямованого. Воно дозволяє відчувати себе більш природно і комфортно, менше сліпить оточуючих. Оптимальне зовсім неяскраве світло, бажано червоне: не сліпить, не відволікає нічний зір. Допоможе розглянути карту, знайти потрібну річ в наметі, не потривоживши інших.

Особливі випадки. Форс мажори

Рятувальні роботи. Це неприємно, але все ж трапляється.
Надання допомоги. Буває, допомогу потрібно надавати іншим. Іноді вона буває потрібна нам або учасникам групи, і при цьому не завжди світить сонце.
Пошук зниклого. Вимагає хорошої організації та, якщо вночі або ввечері, – хорошого світла. Дуже хорошого.

У серйозному поході, якщо група перевищує 5-6 учасників, для подібних випадків корисно мати запасне світло – дуже потужний компактний ліхтар зі свіжим джерелом енергії. Бажано від 500 люмен. Якщо такого немає, завжди тримайте про запас свіжі батарейки.

Відвідування печер і штучних підземних об’єктів. Ми в своїх поїздках намагаємося не пропускати подібні розваги, якщо їх відвідування не несе великого ризику. Тут надійний ліхтар просто необхідний. Тобто, основним критерієм буде надійність, а в другу чергу – сила світла.

Підсумовуємо. Для більшості походів основними вимогами до джерела світла будуть:

надійність (втрата чи поломка ліхтаря може дорого обійтися, а носити запасні ліхтарі в поході – зайва вага і місце)
зручність користування, ергономічність (часто доведеться користуватися на дотик, в рукавичках, в незручному положенні;)
наявність різних режимів роботи;
компактність і мала вага (адже нести доведеться);
економічність (щоб не тягати піврюкзака батарейок, в ідеалі повинно вистачати тих, що в ліхтарику)
власне, яскраве світло.

Який ліхтар вибрати

Зараз минув час джерел світла, заснованих на процесі горіння. Коли у нас є вибір, використовуються, як правило, ліхтарі на батарейках. Звичайні лампи розжарювання відійшли в минуле, і їм на зміну прийшли світлодіоди. Так що якщо ви по-старому користуєтеся ліхтариком зі звичайною лампочкою – скоріше замініть його на що-небудь сучасніше, на світлодіодах. Світлодіоди економніші і набагато надійніші, аніж лампи розжарювання, їх ресурс на порядок вищий.

При цьому слід пам’ятати, що світлодіоди різні, сила світла і економічність моделей може сильно відрізнятися.

Розглядаючи інші види спорядження, я вже зазначав: вирушаючи в серйозний похід, відмовтеся від експериментальних і сумнівних конструкцій – нехай їх протестують інші або це зробите ви, коли від цього не залежатиме життя і здоров’я. Ліхтар, куплений в переході, заощадить ваші гроші, але може підвести вас у відповідальну хвилину. Те ж відноситься до суперсучасних конструкцій з інтелектуальним керуванням.

Зліва: сучасний ліхтар з адаптивним освітленням, поки що варіант швидше для сайраннерів, аніж для туристів.

Справа: поширений тип ліхтаря «з переходу», зроблений за принципом «світлодіодів мало не буває».

Ручний чи налобний ліхтар?

Більшість досвідчених мандрівників вже давно вирішило цю дилему, вибравши налобний ліхтар в якості основного. Колись французький спелеолог з дивним для нас прізвищем Петцль зрозумів, наскільки зручніше мати вільні руки і придумав серійно виробляти налобні ліхтарі (фірми PETZL, звичайно). Вільні руки – це не тільки зручно, але й набагато безпечніше.

В даний час ринок пропонує безліч ліхтарів, що закріплюються на голові (шоломі). Вибір широкий, тут кожен може знайти своє рішення на смак і гаманець.

У той же час компактний ручний ліхтар може стати вашим запасним варіантом. Скажімо, якщо він у вас вже є, то візьміть його з собою «про всяк випадок». Краще вибрати що-небудь невелике.

У деяких випадках для групи не зайвим буде і спеціальний кемпінговий ліхтар, що дає яскраве розсіяне світло. Його можна підвісити над столом, висвітлити притулок або намет.

Важливо! Використання батареї.

Є два основних типи використання батареї в ліхтарику.

Ліхтар поступово використовує заряд батареї (акумулятора). На початку він світить найяскравіше. Чим менше залишається заряду, тим слабкіше світить ліхтар. Зниження яскравості відбувається до повного розряду батареї. Так, якщо спочатку ліхтар світив на 70 метрів, в кінці він буде ледь висвітлювати 5-10 метрову ділянку.
Ліхтар з постійним рівнем освітлення. У такий ліхтар вмонтований регулятор, що дозволяє підтримувати постійний рівень освітлення. Заявлений рівень підтримується майже до повного розряду батареї. Тобто, якщо виробник заявляє дальність 50 метрів, вона буде зберігатися до повного витрачання заряду батареї. При майже повній розрядці деякі подібні конструкції вміють самостійно перемикатися на економний режим. Час роботи таких ліхтарів істотно менший.

Яку з конструкцій обрати для походу? Відповідь навряд чи може бути однозначною. На перший погляд, другий варіант здається більш прогресивним і зручним. У той же час, більшості мандрівників все ж варто вибрати перший. Він більш надійний для похідних умов, а надійність в поході – основний критерій. Вам не загрожуватиме раптове відключення ліхтаря в найбільш невідповідний момент, а сила світла відразу вказує на ступінь розряду батареї. На світлодіодному ліхтарику першого типу, який уже «здихає», можна протягнути дуже багато часу, якщо під рукою немає запасних батарейок.

Якщо ж ви педант в організації і надаєте перевагу хорошому світлу весь час, а не тільки в перші години використання, якщо «ой, забув (а) батарейки на холодильнику» – це не про вас, якщо запасний ліхтар – ваша норма, то, напевно, слід придивитися до другого варіанту. Безумовно, він повинен бути основним вибором там, де потрібна безкомпромісна якість освітлення – військовим, спортсменам, МНС і так далі…

Холод і його вплив на ліхтар

На холоді більшість елементів живлення істотно втрачають в ємності. Слід це враховувати. Якщо вам належить користуватися ліхтарем на холоді тривалий час, слід бути готовим зробити деякі дії. Що можна зробити?

Максимально ізолювати елементи живлення від холоду. Якщо дозволяють умови, тримайте ліхтар у руці, можна обернути батарейний відсік запасною шапкою, рукавичкою або чимось іншим, якщо конструкція дозволяє це зробити.

Якщо ліхтар закріплений на лобі, а батарейний відсік займає один модуль з рефлектором – надіньте ліхтар безпосередньо на голову або на балаклаву, зверху натягніть шапку так, щоб вона закривала ліхтар зверху і з боків. Можна змайструвати термозахисний кожух з підручних матеріалів. При цьому не забувайте про доступ до органів управління.

Тим не менше, якщо зимове використання для вас норма – придбайте ліхтар з окремим батарейним блоком. Його легше захистити від холоду, хоч такі конструкції і більш громіздкі. Зате вони, як правило, більш потужні і автономні.

Близьким до ідеалу для роботи на холоді є варіанти конструкції (часто позначаються як BELT) з виносним блоком живлення на довгому шнурі. Його просто сховати під одяг. До того ж, ваша голова звільниться від зайвої ваги.

Ще один варіант – використання акумуляторів або батарей, які не так сильно реагують на холод. Так, всесвітньо відомий виробник ліхтарів Fenix для більшості своїх моделей пропонує батареї, розраховані на використання при температурах до -30 градусів. Слід все ж розуміти, що і у них буде відбуватися зниження експлуатаційних характеристик, просто в меншій мірі.

Як вибрати хороший туристичний ліхтар

Перед покупкою слід звернути увагу на такі характеристики, як:

– Вага (зазвичай вказується без елементів живлення, уточнюйте). Чим менше, тим краще. У компактних ліхтарях батарейки і рефлектор розміщені в одному корпусі, це зручно і компактно, при вазі ліхтаря більше 100гр батарейки зазвичай переносять в окремий відсік на потилиці, що робить ліхтар більш громіздким і часом менш зручним.

– Потужність світлового потоку. Вимірюється в люменах. Показники зазвичай наводяться для повністю заряджених батарей. Не раджу гнатися за люменами. На ринку доступні ліхтарі, що видають сотні і навіть тисячі люмен, при цьому в компактному розмірі. Для подорожей їх потужність в більшості випадків надлишкова. Якщо за неї потрібно платити автономністю, вагою, розмірами, ціною – задайте собі питання, чи потрібно це вам? Стандарти в сегменті компактних ліхтарів змінюються. Ще недавно максимальна потужність в 30-50 люмен вважалася достатньою, тепер це швидше діапазон 80-150 люмен. Врахуйте, в більшості випадків більш яскраве світло буде означати меншу автономність.

– Автономність. Для ліхтарів першого типу (що поступово знижують потужність в залежності від розряду), на мою думку, для похідного режиму прийнятною є автономність близько 100 годин. До закінчення цього терміну ліхтар буде лише стерпно висвітлювати простір в безпосередній близькості від вас. Проте цього достатньо, щоб без заміни батарей пройти середній 10-14-ти денний похід. Якщо вам не обтяжливо носити запасні елементи живлення, автономність для вас не буде основним критерієм вибору.

– Режими роботи. Вибирайте ліхтар з декількома режимами роботи. В ідеалі повинні бути присутніми:

дальнє світло (вузько спрямований пучок світла);
середній режим (зручний для ходьби);
слабке світло (зручний для табору, розкладання намету, добре, коли при цьому світло робиться розсіяним);
проблисковий режим (для подачі сигналів);
червоне світло (подивитися карту, знайти щось в наметі не турбуючи інших);
посилений режим (короткочасний суперрежим (boost) щоб розглянути що-небудь на максимальній відстані протягом короткого часу);

– Рівень захисту (зазвичай відповідно до прийнятих стандартів позначається індексом IPX і цифрами. Так, рівень захисту IPX-54 дозволяє говорити лише про захист від бризок і дощу. Якщо ви хочете повністю герметичний ліхтар, що дозволяє короткострокове занурення на 1-2м та захист від ударів і пилу, шукайте виріб з індексами IPX-67…68).