Підсумки 2022 року
Щороку ми традиційно підбиваємо підсумки сезону що минув. Цей рік видався надто складним і болісним, і спочатку зовсім не хотілося цього робити. Однак саме цього і хочуть окупанти – зламати наш дух і бажання до життя. Нехай і не мріють, та й порушувати традиції не личить, тому все ж давайте оглянемося назад та згадаємо що було зроблено цього, без перебільшення найскладнішого року.
Якщо в минулому нашою командою протягом року проводилося більше сотні походів по всьому світу, то цього року вдалося провести максимум кілька десятків. 24 лютого після повномасштабного вторгнення московії в Україну наше звичне життя перестало існувати. Війна застала нас зненацька, перекресливши всі плани на майбутнє. Важко передати той відчай, страх, обурення та злість, які відчували українці в той момент.
Після кількох днів шоку ми отямилися і почали активно допомагати нашій країні встояти. Кожен обрав свій шлях і заплатив свою ціну. На жаль, наша ціна була жахливою – ми втратили нашого побратима, одного з засновників турклубу Володимира Третяка, який загинув внаслідок ракетного обстрілу рашистами. Ця біль та невимовна втрата будуть завжди з нами і штовхатимуть нас до боротьби.
З самого початку було вирішено сконцентрувати свої сили на одній важливій задачі – ми зайнялися постачанням турнікетів та інших медичних засобів для наших військових. Неможливо перелічити кількість людей, які були задіяні в різноманітних ланцюгах постачання з різних країн світу. Сотні українців активно підключилися і допомагали нам коштами для закупівлі та транспортування цих кровоспинних засобів. Загалом протягом року нами було ввезено більше 7000 турнікетів CAT7. Знаємо достеменно що вони врятували багато життів наших захисників.
В перші дні наш офіс став прихистком для людей які покинули зону активних бойових дій. Пригадуємо, як в невеличкому приміщенні в нас оселилось одночасно 16 чоловік, а також собака, 2 кота та навіть ящірки.
У тісній співпраці з ІТ спільнотою, та нашими відданими туристами, закуповувались, і через всі кола бюрократичного пекла ввозились: бронежилети, каски, засоби зв’язку, одяг, різноманітне спорядження, дрони, старлінки та інші необхідні на фронті речі на загальну вартість понад 7 мільйонів гривень.
Іншою стороною діяльності клубу стали організація та проведення походів для дітей, які постраждали від війни. Івано-Франківськ – місто, де знаходиться ядро нашого колективу, став прихистком для багатьох людей які втратили свої домівки і були вимушені тікати на захід. Саме для таких дітей ми проводили походи і давали змогу їм відволіктися від того, що вони пережили, та вперше побачити гори на власні очі. Дуже приємно, що нашу ініціативу підхопило багато інших туристичних клубів України. Адже гори – це найкраща реабілітація.
Попри війну та неможливість літати і вільно пересуватися по світу, нами все ж було організовано кілька закордонних походів в Норвегії, Польщі, Франції, Італії та Швейцарії для тих українців які опинилися за кордоном. Проведення таких турів дало можливість виручити додаткові кошти для закупівлі турнікетів та фінансування програми дитячих походів.
Хотілося б відзначити наших:
Віталія Пруднікова, який всю війну займається перегоном авто для військових і навіть отримав за це нагороду від Залужного, Наталю Харченко – волонтера Червоного хреста, яка допомогла сотням людей і отримала численні відзнаки за це, Ігоря Ткачова, який після повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і став військовим фотокореспондентом, та всіх інших хто щодня наближає нас до перемоги.
Попри те, що війну ще не закінчено, ми абсолютно впевнені в нашій перемозі та з оптимізмом дивимося у майбутнє. Сподіваємося що наступний рік принесе нам абсолютну перемогу України над злом, та дасть можливість багатьом українцям повернутися додому та розпочати нове життя, продовжувати здійснювати свої мрії та будувати майбутнє.
Слава Україні!
