Похід на Мадагаскарі – перший досвід
В червні 2024 року відбулась справді унікальна подорож – похід на Мадагаскарі. Унікальна вона тому, що раніше на українському ринку ніхто не пропонував походів саме на Мадагаскарі. Ви можете знайти звичайні екскурсійні тури, але можливості прогулятися по дикій природі, жити в наметах та піднятися на найвищу вершину острова ви більше ніде не знайдете.
Загалом вражень дуже багато: в чомусь острів перевершив усі сподівання, а в чомусь, навпаки, розчарував. Багато стереотипів було розвінчано. Тож давайте по порядку.
Переїзди на Мадагаскарі
Мадагаскар — дуже великий острів, тому відстані між цікавими місцями тут значні. Потрібно набратися терпіння і бути готовими до довгих переїздів, деякі з яких тривали більше 8 годин. Країна дуже бідна, а якість доріг залишає бажати кращого. Через це більшість транспорту — це старі, зношені автомобілі, які вже багато пережили. Знайти якісний транспорт дуже складно, а головне — досвідченого водія, який зможе швидко та безпечно довести вас до вашої цілі. Нам пощастило знайти такого водія, тому наші переїзди були максимально комфортними, наскільки це можливо в таких умовах. Але все ж варто підготувати аудіокнигу чи підбірку музики, бо в автомобілі доведеться провести чимало часу.
Національні парки Мадагаскару
На Мадагаскарі багато національних парків, які представляють дуже різні екосистеми. І що було дуже неочікувано — це те, як добре вони організовані. Як правило, добратися до самого національного парку вкрай важко — це займає багато часу, потребує багатьох пересадок та повнопривідного транспорту. Але коли ви потрапляєте вже в сам національний парк, то побачите ідеально влаштовані стежки, чистоту і неймовірні ландшафти. Особливо вразив національний парк Андрінгітра, де ми провели три дні і піднялися на одну з найвищих вершин острова — пік Боббі (2658 м).
Стежки в цьому національному парку облаштовані по вищому розряду: всюди кам’яні сходинки, місточки, і це все на складному рельєфі з обмеженими фінансовими ресурсами. Місця для ночівлі та таборів облаштовані з усім необхідним, при цьому ви залишаєтеся в абсолютно дикій природі, що дозволяє насолоджуватися красою і відчувати себе першопроходцем. Національні парки дають хорошу можливість працевлаштовувати місцеве населення: практично ніде ви не зможете пересуватися самостійно, всюди вам потрібен буде місцевий гід-супроводжуючий. Це чудово, тому що ви отримаєте багато цікавої інформації і загалом не потрапите ні в яку халепу.
Сервіс під час походу в горах Мадагаскару
Малагасійці надають чудовий сервіс у горах, на мою думку кращий, ніж у Непалі чи на Кіліманджаро: чудові намети, смачна кухня, все необхідне обладнання для зручного бівуаку в будь-яких кліматичних умовах. Це дуже важливо в горах Андрінгітра, де вночі можливі заморозки, значні опади тощо.
Місцеві гіди залишають приємне враження, завжди готові допомогти, вирішити нестандартні ситуації, які часто трапляються у складних турах. Потрібно віддати належне також їхньому рівню підготовки, знанню англійської мови, хоча більшість островитян говорить французькою та малагасійською.
Увечері гіди знайомлять туристів із малагасійською культурою: співають пісні, танцюють народні танці навколо вогню і залучають туристів до цього. Це створює веселу та пізнавальну атмосферу, дає можливість в повній мірі відчути культуру цього краю.
Лемури та дикі тварини на Мадагаскарі
Основна причина, чому їдуть в похід на Мадагаскарі — це можливість побачити лемурів та інших ендемічних тварин. Острів справді багатий на безліч ендемічних видів, які зустрічаються тільки тут. Лемурів та різноманітних ендемічних птахів, можна побачити в кожному національному парку.
У різних кліматичних умовах ви будете бачити різні види лемурів — як нічних, так і денних. Особливо багато їх виявилося в національному парку Ісало, який чимось нагадує Арізону в США (у нас там є чудовий похід по Дикому Заходу): безкінечні савани, столові гори, глибокі каньйони, різні відтінки жовтого та помаранчевого. Серед цього ландшафту на деревах, що подекуди скинули листя ми знаходимо безліч лемурів, зокрема й кільцехвостого лемура – відомого персонажа з мультика «Мадагаскар».
Повною протилежністю є національний парк Раномафана, що знаходиться в зоні вологих тропічних лісів і потопає в соковитій зелені. Лемурів тут було менше, і побачити їх було значно важче, але це створює азарт пошуку їх посеред джунглів.
У лісі Кірінді нам вдалось побачити найбільшого хижака острова – фосу. Цей звір чимось нагадує кота, і веде нічний спосіб життя. Місцеві гіди стверджували, що нам дуже пощастило побачити фосу, але мені здається, що саме цей екземпляр був просто прикормленим, і щодня буваю в цьому місці в пошуках легкої їжі.
Сплав по річці Цірібіхіна
Дуже екзотичною була наша мандрівка річкою Цірібіхіна на традиційних місцевих каное, що тривала три дні. Це булв час спокою і єднання з природою. Багато мандрівників обирають подорож річкою на моторному човні, що значно швидше і комфортніше. Однак усі човни настільки гучні, що ви постійно перебуваєте в шумі і не відчуваєте атмосферу річки навколо.
Подорож на традиційних каное хоча і довша, але дозволяє зупинятися в будь-якому місці, виходити на беріг в селах, спілкуватися з місцевим населенням, спостерігати за крокодилами, купатися у водоспадах і загалом чудово проводити час на природі.
З нами у човні був кухар, який готував смачні страви з продуктів, куплених у навколишніх селах та рибалок. Найбільше запамʼяталися лангуси розміром як лобстери, що водяться у річці Цірібіхіна.
Ночували в наметах на березі річки, спостерігали за нічним життям лемурів, а вранці бачили, як туман стелиться над рікою, і з нього проступають загадкові силуети баобабів.
Дуже вразив водоспад Аносіно Ампеліо, де ми купалися на заході сонця — це було освіжаюче і навіть якось містично.
Щодня на Мадагаскарі вас зустрічатимуть десятки дітлахів, які бігтимуть за вами з галасливими криками та проханнями про цукерки, ручки або інші подарунки. Це, як правило, дуже позитивний досвід спілкування з дітьми, але дуже засмучують думки про їхню подальшу перспективу в житті, про те, що чекає їх у майбутньому в такій бідній країні. Схожу ситуацію ми спостерігаємо і в наших походах в Ефіопії.
Цінгі-де-Бемараха
Безперечно, топовою локацією на Мадагаскарі є національний парк Цінгі-де-Бемараха, або кам’яний ліс. Це справді дуже цікаве геологічне утворення, що сформувалося внаслідок повітряної ерозії. Скелі висотою до 30 метрів, гострі, як ножі, підіймаються просто до неба серед густого лісу.
Тут є добре облаштовані віа-ферати — скельні маршрути з підвісними мостами, які доступні всім, але потребують використання мотузки та страховки.
Також тут є цікавий маршрут, який називається Бродвей – вузький каньйон, з численними печерами та розломами. Ця стежка проходить по численних печерах, а також вузьких розломах і теж потребує деякого лазання.
Також у цьому парку можна побачити багато лемурів. Окрім цього скелі мають сакральне значення – це місце поховання племен Сакалава. Тож тут є певні правила поведінки, щоб не розгнівати предків. Це безперечно одна з самих вражаючих локацій острова.
Баобаби
Ще одним символом острова є баобаб — це величезне дерево зустрічаються переважно на заході Мадагаскару. На жаль, популяція баобабів значно зменшилася через варварське знищення місцевих екосистем, але зараз активно ведеться робота з їх відновлення.
Туристи часто відвідують алею баобабів поблизу міста Морондава, де найкраще спостерігати схід або захід сонця на фоні цих величних дерев. Місцеві ресторани пропонують скуштувати сік, джем чи морозиво з плодів баобаба, які на смак нагадують яблучне пюре.
Відпочинок на морі на острові Мадагаскар
Ми мали змогу двічі покупатися в Індійському океані, а точніше в Мозамбікській протоці: в Мурундаві і Тулеарі. Найкраще враження від моря залишило Мурундава з її широкими піщаними пляжами, де ми купалися вночі під зорями Південної півкулі.
Зате в Іфаті ми проживали в чудовому готелі на березі моря, хоча пляж тут був гіршим через водорості та місцевих дітлахів, які не давали можливості повністю розслабитися. Тут також є можливість зайнятись снорклінгом.
Міста Мадагаскару
Тепер, кілька слів про розчарування – а саме про міста острова та їх архітектуру. Мадагаскар — бідна країна, і тут не варто очікувати цікавих міст або красивої архітектури. Міста виглядають доволі занедбано, і прогулянки можуть бути навіть небезпечними.
З туристичних місць можна виділити центральну частину Антананаріву з її готичним собором, королівським палацом та музеями.
Друге за розміром місто, Анцірабе, також має обмежені туристичні принади. Вулиці здебільшого заповнені стихійними базарами, що є типовою картиною для багатьох африканських міст. Проте міста доповнюють загальну картину острова, додаючи йому автентичності та цікавого досвіду. Сувенірні крамнички тут представлені в основному виробами з дерева, рогів зебу, а також різним хендмейдом зі сміття.
Погода на Мадагаскарі
Найкращий час вирушати в похід на Мадагаскарі — це зима в південній півкулі, а отже наше літо — період із травня по вересень. І хоча нам може здаватися, що на острові постійно дуже спекотно, однак у цей період тут доволі прохолодно, адже більшість цікавих міст острова розташовані на висотах понад півтори тисячі метрів над рівнем моря і температура вночі тут опускається деколи нижче 10°, а в горах Антрінґітра можливі навіть заморозки. Тож із собою потрібно мати теплий одяг, бажано навіть легенький пуховик. При цьому вдень усе рівно дуже спекотно.
Зима — це посушливий період, тому дощів тут на диво мало, хоча сам Мадагаскар має різні кліматичні пояси. Наприклад, у національному парку Раномафуну ви точно потрапите під дощ, тому що це місце вологих тропічних лісів. А от у парку Ісалу і загалом на сході ви потрапите в сухі савани, де дощ — це рідкість, особливо взимку. Також дуже цікавим є те, що ліси у східній частині острова майже повністю без листя, адже вони є листопадними і взимку скидають листя.
Мадагаскар — це неймовірний острів, який залишає незабутні враження. Життя в наметі, спостереження за лемурами та знайомство з місцевою культурою створюють унікальний досвід, який неможливо забути. Пожити в наметі, слухаючи, як у деревах над вами копирсаються лемури, — це неймовірний досвід, що змушує знову і знову повертатися до цих спогадів. Тож не вагайтеся — приєднуйтесь до подорожі на Мадагаскар і відкрийте для себе цей унікальний куточок світу!
