Треккінг на Мадагаскарі

Зустрічаємося в столиці Антананаріву, «місті тисячі воїнів». Його архітектура дуже своєрідна: невисокі будиночки утворюють цілий лабіринт з балконів, арок, терас і сходів. Сідаємо в трансфер і їдемо в село Амбатолампі, де відвідаємо фабрику з виробництва алюмінієвих виробів. Тут же заглянемо на стихійний ринок зі свіжою зеленню, де наші поводирі закуплять продукти на сплав по річці, а ми побалуємо себе екзотичними плодами. Увечері приїдемо в друге за величиною місто острова — Анцірабе. Погуляємо колоритним центром, посидимо в ресторані, прикупимо сувенірів з рогу Зебу, якими славляться тутешні ремісники. Якщо буде час, підемо в термальні джерела або відвідаємо кратерні озера.

Їдемо в село Масіакампі на березі річки Махалжіло. Тут нас чекає човен, на якому ми будемо сплавлятися по Цірібіхіні. Місцевість дуже красива, з різноманітними ландшафтами і знаменитими червоними пагорбами. Пропливемо рибальське село племені сакалава, рисові плантації і ліси, в яких вирує життя.

Запливаємо в ущелину. Серед мангрів, похилених над тихими водами, граються лемури. Зупинимося в мальовничій лагуні, викупаємося під прохолодними струменями водоспаду Аносіно Ампеліо. Повечеряємо прямо в човні, а переночуємо в зручному кемпінгу поруч із селищем рибалок.

Снідаємо і продовжуємо наш сплав. Ми в одній з найбільш незайманих частин острова. Мангрові ліси змінюються заростями очерету, де загоряють крокодили. Саме через них Цірібіхіна отримала свою назву, яка на малагасійській значить «не пірнай». На берегах ростуть баобаби, над смарагдовими рисовими терасами розкинулися червоні пагорби. Навколо пурхають тропічні річкові птиці. Їх тут стільки, що місце стало буквально меккою орнітологів. Береги кишать хамелеонами і дивовижними тваринами, якими так багатий острів. Увечері з’являються летючі лисиці. Заночуємо на тихій піщаній мілині, а нічні лемури заспівають нам колискову

Сплави по Цірібіхіні тепер стали одним з головних напрямків розвитку туризму на Мадагаскарі, але це не новинка. Такі «тури» проводилися ще в колоніальні часи: французьких колоністів так перевозили на тютюнові плантації, оскільки доріг ще не було і річка служила єдиним каналом пересування. Зараз Цірібіхіна одночасно і шосе, і ринок, і дитячий майданчик, а між селами вона спокійна і неймовірно красива.

До обіду пропливаємо останню ділянку нашого маршруту і пересідаємо на джипи, які відвезуть нас в село Белу, де ховають царів племені сакалава. Серед малагасійців досі живий культ предків, а в нашій місцевості це головна релігія. Ось чому село настільки важливе. Після огляду Белу переїжджаємо на ніч в колоритну Бекопаку.

Йдемо на екскурсію до знаменитого Кам’яного Лісу. Парк Цінгі — візитна картка Мадагаскару і найбільша територія на острові, що охороняється. На його величезних просторах в небо здіймаються гострі вапнякові голки, вимиті дощами. Висота їх досягає 30 метрів! Це воістину гротескне і неймовірне видовище. Ми відвідаємо Великий і Малий Цінгі, погуляємо підвісними мостами над прірвами, пройдемося небезпечними кам’яними гребенями (все це зі страховкою, звичайно :), природними кам’яними арками і незайманими тропічними лісами, де живе величезна кількість тварин.

Їдемо в ліс Кірінді – одне з кращих місць для спостереження за дикими тваринами.

Крім приголомшливої флори (наприклад, тут ростуть три рідкісні види баобабів і ендемічні ксерофіти), він відомий різноманітністю лемурів. Саме тут ми спробуємо знайти найменшого примата у світі — мишачого лемура, який важить всього 30 грамів.

Вночі вийдемо на фотополювання за дивовижними фоссами. Ці хижаки з родини віверрових довгий час зараховувалися до котячих через зовнішню схожість. Фосси — прекрасний приклад конвергентної еволюції. Ми пошукаємо й інших мешканців лісу: мангустів, сіфак, мадагаскарську руконіжку, смугастого тернека… Нас буде супроводжувати місцевий гід, який багато розповість про природу.

Вранці знову вирушаємо в резерват Кірінді, щоб знайти денних його мешканців: смішних приматів, фантастичного лістохвостого гекона і різнокольорових хамелеонів. Останні хоч і не вважаються ендеміками, але представлені на острові в неймовірній кількості. Найкрасивіший з них – знаменитий леопардовий хамелеон.

Після прогулянки їдемо на берег Мозамбікської протоки в курортне містечко Мурундава. Але по дорозі нас чекає ще природна пам’ятка — Закохані баобаби і захід сонця на Алеї Баобабів 🙂 Про красу цього місця неможливо написати, це ТРЕБА ПОБАЧИТИ.

Вранці викупаємося, поніжимося на пляжі і висуваємося в бік наступного пункту програми — парку де-Раномафана. Дорогою спостерігаємо зміну ландшафтів та звичне життя малагасійців у бідних селах. Вечір проведемо в Амбосітрі, яка здобула славу завдяки ремісникам, що володіють мистецтвом різьблення по дереву. Будинки, віконниці, огорожі — все прикрашено різьбою. Дивовижно! Сувенірні магазини — справжні галереї, навколо міста розкинулися рисові плантації і села з традиційним укладом життя.

Вирушаємо в казкове царство джунглів, де безроздільно панують екзотичні хамелеони. Подеколи можна просто потрясти гілку і вони вже падають в руки). Пройдемо трек посеред казкових дощових лісів. З дерев звисають ліани, грона моху, строкаті орхідеї… ми немов опинилися в загубленому світі ельфів. У листі ховаються лемури, їх тут цілих 12 видів, в тому числі знайомі нам мишачі й бамбукові. Разом із безліччю інших тутешніх парків, Раномафана внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Погуляємо, повечеряємо, а після заходу сонця повернемося і пошукаємо нічних мешканців.

Їдемо в долину Намолі, де оформимо перепустки і зустрінемося з нашим місцевим гідом. Починаємо трекінг в гранітному гірському масиві Андрінгітра, який знаходиться в однойменному парку. Він включає три окремі екозони: тропічні ліси долин, гірські ліси і високогірну рослинність. Тут налічується понад 100 видів птахів, 13 видів лемурів, 50 видів ссавців і 55 видів жаб. Але туристи приходять сюди заради шикарних гірських пейзажів і феноменального багатства флори. Тут росте понад 1000 видів рослин, а місцеві гіди відмінно їх знають і вміють застосовувати в медицині. Малагасійці взагалі значно ближчі до природи, ніж, наприклад, рядовий житель заходу. Після неважкого треку заночуємо в колоритному кемпінгу.

Прокидаємося удосвіта, щоб встигнути пройти максимум до настання полуденної спеки. Наша головна мета сьогодні — піднятися на Пік Боббі (2658м), другу за висотою гору Мадагаскару і найвищу з доступних для пішого туриста. Спочатку йдемо через ліс, який поступово змінюється альпійськими луками, вкритими орхідеями. Піднімаємося кам’яними сходами, видовбаними у скелі. Тут же познайомимося з високогірною флорою. Недалеко від вершини є озеро, де можна викупатися. З самого насолодимося чудовими видами суворих гір Андрінгітри, а якщо небо буде ясним, побачимо навіть східне узбережжя.

Добре облаштованою стежкою продовжуємо похід. Спочатку піднімаємося на сюрреалістичне «місячне» плато, яке прозвали Інопланетним коридором. На спуску пройдемо через унікальний ліс з ендемічних пальм Ravenea glauca. Заночуємо в красивому кемпінгу на березі річки, в якій можна освіжитися після жаркого дня.

Останній короткий перехід в горах Андрінгітра, на якому ми вивчимо цікавих сукулентів, пройдемо через саванний ландшафт і кілька сіл, де місцеві вирощують рис, маніоку і цибулю)). До обіду доберемося до трансферу в Ісало і поїдемо назустріч новим пригодам. За вікнами миготять випалені напівпустелі, які утворилися через безконтрольну вирубку лісу. Якщо справи не зміняться, Мадагаскар має всі шанси повторити сумну долю острова Пасхи… Відвідаємо село, де живуть старателі, які шукають дорогоцінні камені, і маленький парк Анья (Anja), де мешкають Катта – кільцехвості лемури.

Ісало — велика область відшліфованих вітром і вимитих водою скельних веж, глибоких каньйонів, ущелин і оазисів, які називають едемами. Нас чекає хайкінг по найкрасивіших із них. Відвідаємо незвичайну формацію, Королеву Ісало, будемо гуляти цікавими стежками, вбираючи красу незвичайних пейзажів. Поєднання різнобарвних скельних утворень, дивних рослин і тиші, що огортає тут мандрівника, роблять це місце одним з найчарівніших в Африці.

Їдемо в Анцірабе, попутно зробимо кілька зупинок на обід і біля вьюпоітів. Увечері за традицією підемо в ресторан і відсвяткуємо успішне завершення походу :). Ночуємо в готелі.

Якщо виліт учасників пізно ввечері, у нас буде достатньо часу для огляду французького колоніального містечка Анцірабе. Підемо на ремісничий ринок, де продають дорогоцінні камені і вироби з рогів. За бажанням можна буде організувати екскурсію по Антананаріву, відвідати палац Королеви і найбільший в Африці ринок просто неба. На жаль, на цьому наша подорож добігла кінця, але ми відвеземо додому цілу купу вражень, радість чудових відкриттів і тепло нової дружби.