Бухара

Бухара – дивовижне місто, що зберегло свою давню історію в чудових архітектурних пам’яток: мечетях, медресе і палацах. Щорічно його відвідує безліч туристів і паломників з різних куточків світу. Адже тут можна відчути і побачити на власні очі живу історію і культуру стародавнього Сходу.

Коротка історія Бухари

Бухара – стародавнє місто, як і Самарканд лежить всього в 100 кілометрах від Фанських гір на Паміро-Алаї. Точний вік невідомий. Згідно з письмовими відомостями, що дійшли до наших часів, перші поселення на цій території з’явилися близько 2500 років тому.

Особливістю Бухари є те, що вона, як і інші міста Узбекистану, історично і архітектурно розділена на Старе та Нове місто, жителі живуть в обох його частинах. У Новому місті знаходяться школи, адміністративні будівлі, інститути, промислові підприємства.

Сучасна Бухара – колоритна і цікава, як і люди, що живуть в ній.

Бухоро-і-Шаріф, або Шляхетна Бухара кілька століть була і залишається особливим культовим місцем Сходу. Після XVIII століття на територію Середньої Азії прийшов іслам, поступово витіснив зороастризм, і багато храмів Вогню стали мечетями.

На території «Зірки ісламського світу» в середні віки розміщувалося 360 мечетей і 80 медресе. Бухара стала центром богослов’я.

У 1993 році Старе місто Бухари включили в список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Бухара, що стоїть на Великому Шовковому шляху, ввібрала в себе культурне розмаїття Китаю, Індії, Ірану та Європи.

Архітектура Бухари

Велика частина центру Бухари є унікальним архітектурним пам’ятником різних епох, основну частину займають медресе – діючі і ті, що стали нині музеями. Літня резиденція емірів Бухари – міська цитадель Арк (побудована в X-IX ст), знаходиться на площі Реджістан (Регістан). Комплекс включав палаци і храми, господарські будівлі, стайні, колодязь, арсенал і в’язницю. Тепер тут функціонує музей.

Навпроти Арка знаходиться архітектурний комплекс Боло-Хауз, що складається з мечеті (1712 г.), хаузу (1712 г.), і мінарету (1917 р)

Йдучи вузькими вуличками вздовж Арка, виходимо до маленької площі з центральним архітектурним комплексом Бухари – Поі Калян. Він складається з мечеті Калян (XVI ст.), що вміщує близько 10 000 людей – одна з найбільш грандіозних будівель Центральної Азії; медресе Мірі-Араб (XVI ст., діюча семінарія) і мінарету Калян (1127 року) або Великого бухарського мінарету – висотою 47 м і 10 метрів в глибину. Мінарет видно майже з будь-якої точки Старого міста, і в заплутаних лабіринтах вуличок – для туристів він велика підмога.

Орнаментальні смуги мінарету оброблені блакитними керамічними плитками – вважається, що це перше застосування такого типу кераміки, яка потім поширилася в Центральній Азії.

В оформленні медресе Мірі Араб переважають різьблені мозаїки (глазурований кахель на пухкій силікатній основі) з візерунками найтоншої роботи, властивими ісламському мистецтву: рослинними і геометричними. Куполи покриті зовні традиційними блакитними плитками.

Лябі-Хауз – центр Старого міста. Назва площі з перської «ансамбль біля басейну». Басейн прямокутної форми оточений трьома будівлями XVI ст.: медресе Кукельдаш (цікаві зовнішні стіни, які зазвичай будували глухими, тут представлені як відкриті балкони, покриті орнаментом); медресе Надіра-Діванбегі, спочатку будувався як караван-сарай, але потім був переобладнаний в училище; і зимовою мечеттю Надир-Деванбегі. Поруч розташований чудовий ринок Токи-Заргарон – купольний пасаж для ювелірів.

Для благоустрою ринків на площах і перехрестях міста були побудовані складні купольні перекриття – “ток”, тобто арка, склепіння. Встояли до наших часів три таких споруди: Токи-Заргарон (купол ювелірів), Токи-Саррафон (купол міняйл) і Токи-Тільпак-Фурушон (купол продавців головних уборів).

До архітектурних пам’ятників світового значення (всього їх понад 140) відносяться:

• Чашма-Аюоб (мавзолей і джерело води, або Джерело Іова, XIV ст.-XIX ст.),
• Буян-Кулі-Хана (1358 рік),
• Сайф ад-Діна Бохарзі в заміській місцевості Фатхабад, на схід від Бухари;
• культовий ансамбль Гаукушон у мечеті Ходжа-Калян,
• медресе Ходжа-Гаукушон,
• унікальна мечеть Магок-Аттар (або Мох), що знаходиться на 4,5 м нижче рівня землі, має цікавий різьблений декор;
• палацова мечеть Джамі;
• медресе Улугбека (побудована в 1417-му році, в 1585 р при реставрації облицьована майолікою) – осередок світської наукової думки, тут читалися лекції з астрономії, філософії, математики та теології, тепер – музей, утворює єдиний комплекс з медресе Абдулазіз-Хана;
• медресе Модарі-Хан (1588-1590; дивні його двері, зібрані зі шматочків дерева з найтоншим різьбленням без використання цвяхів)
• і медресе і Абдулла-Хан.

Сучасний вигляд Старе місто набуло за часів династій Шейбанідів і Аштарханідів (XIV-XVII століття) – саме тоді було зведено більшість мечетей, медресе і усипальниць, кріпосних стін і воріт, Караван-сараїв і лазень, а також інших архітектурних ансамблів.

Синагога в кварталі Махалля Кухмо з 300-річною історією була закрита в 1940 році. У 1945 році, на наполегливе прохання населення, єврейській громаді було повернуто колишню будівлю.

Приголомшливі мозаїки, витончена різьба по каменю і дереву, позолота і складні архітектурні рішення – все це ви знайдете в Старому місті.

Зверніть увагу, як стародавні майстри вираховували місця на будівлі, де буде розташовуватися візерунок. Основні лінії візерунка з допомогою колірних рішень і розмірів були побудовані так, щоб виднітися здалеку. При наближенні візерунки плавно зникають з поля зору, поступаючись місцем деталям, котрі доповнюють візерунок (наприклад, проявляються написи, рослинні орнаменти). Крім того, багатство східної орнаментики пов’язане і з застосуванням великої кількості багатокутників.

Як добратися до Бухари

Можна прилетіти на літаку або їхати залізницею.

Міжнародний аеропорт «Бухара»

У 1999 році аеропорт «Бухара» отримав статус міжнародного. У 2011 році був побудований новий термінал. Аеропорт має одну злітно-посадкову смугу і пов’язує місто з Ташкентом (щоденні авіарейси), Ургенчем.

Залізничний транспорт

В Узбекистані продовжує розвиватися залізнична мережа. І для туристів розроблені спеціальні маршрути. У поході Фанськими горами + Бухара і Самарканд зручно скористатися спеціальним нічним поїздом.

Щоденний нічний поїзд №661 / 662, що прямує за маршрутом ТАШКЕНТ – БУХАРА – ТАШКЕНТ. О 20:10 потяг відправляється з Ташкента, а о 6:00 ранку ви вже в Бухарі. Вагони поїзда – комфортабельні, можна повноцінно виспатися. При цьому весь день буде у вашому розпорядженні.

Фірмовий експрес-потяг «Шарк» поїзд 010Ф – «Східний Експрес» ( «Шарк» в перекладі з узбецького – «Схід»). Поєднує три древніх міста Узбекистану: Ташкент, Самарканд і Бухару. Максимальна швидкість – 160 км / год, пасажири з комфортом долають 616 км між Ташкентом і Бухарою за 6 годин 40 хвилин, що на 5 годин швидше, ніж на звичайному поїзді. Відправляється з Самарканда о 11:59, прибуває о 14:56. З Ташкента він же відправляється о 08:25.

Кухня Бухари

Кулінарна традиція є змішанням різних страв народів, що колись населяли це місто. Як і в багатьох туристичних центрах світу, справжню смачну їжу ви скуштуєте не в дорогому ресторані, а в кафе і чайханах, які часто відвідують самі місцеві жителі.