Дрова для багаття | Розпалюємо професійно!
Містичне полум’я багаття… У нього можна вдивлятися вічно і читати в чудовому танці віщі знаки долі. Воно зігріває нас теплом, сушить речі, наповнює прекрасним ароматом навіть найпростішу їжу, дарує відчуття затишку і безпеки подорожнім, які опинилися далеко від дому. Але що ми знаємо про вогнища? Адже сучасна людина так рідко стикається з первісної стихією вогню, що вже втратила навички його добування і підтримування в диких умовах. Тож давайте згадаємо ази цього премудрого діла.
Які дрова краще для багаття
Сухі! Цей відповідь очевидна для будь-якого, хто хоч раз сам розводив вогонь на природі.
Перше місце поділяють дуб і береза. Ці сорти деревини дають відмінний жар. Температура горіння 900°С і 816°С. Дуб горить добре і довго, від нього мало диму. Однак знайти, порубати і розпалити його дуже складно. Дубові дрова належать до твердих порід, на розпалювання годяться лише дрібні тріски, поліна варто підкидати в уже “готове” багаття. Береза м’якша, дає майже стільки ж жару і вважається оптимальним варіантом.
Можна сміливо використовувати більшість листяних дерев наших широт (ясен, бук, клен, каштан…). Дуже добре, якщо є можливість підкинути пару гілок груші або вишні, які дають приємний аромат. Найгірше з «болотними» деревами (наприклад, з вербою), дим яких страшно смердить і намертво в’їдається в волосся, одяг.
Хвойні (ялина, сосна, модрина) – як сірники: горять добре, але недовго. Жару й диму від них буде багато. Хвойні часто вистрілюють палаючими іскрами, пропалюючи на своєму шляху модні мембранні курточки й фліски та залишаючи про себе «приємні» спогади у вигляді дірок на одязі (в кращому випадку). Сидячи біля соснового багаття, будьте уважні і відсувайтеся, коли з’являється плазма (тоді метання іскор посилюється). Не залишайте без нагляду речі на просушку – вони з ненульовою імовірністю згорять.
Високогірні чагарникові хвойні (наприклад, гірська сосна або «альпійка», чагарниковий ялівець) майже не приносять користі для багаття. Їх неймовірно складно рубати, неможливо ламати і навіть сухі гілки годинами протистоять підпалу. Навіть якщо Вам вдасться розвести вогонь, полум’я постійно буде затухати і дасть мінімум тепла. Деревовидний ялівець (напр., Арча) навпаки – відмінний варіант деревини. За характеристиками він схожий з березою, до того ж його дим має приємний аромат, відганяє комах і навіть має лікарські властивості.
Як розвести багаття
Розпалювання – ціла наука, що балансує на межі мистецтва. Полум’я не відразу охопить поліна – спочатку треба поворожити;).
Вибираємо місце для вогнища, куди складаємо початковий матеріал. Поруч повинні лежати заготовлені дрова, відсортовані за величиною – не можна передбачити, скільки часу займе стабілізація вогню. Якщо надто рано залишити вогник, він може загаснути.
Найкраще для розпалу йдуть: берест, дрібні гілочки ялини та інших дерев, суха хвоя і трава, соснові тріски, кора. Гілки з зеленим листям не підходять.
Викладаємо матеріал для розпалу нещільно і по трошки. Ідеальний спосіб – класичним куренем, який забезпечує приплив кисню до дров. Підпалювати краще знизу і всередині куреня. Якщо є папір або сухий спирт – їх закидаємо туди ж. Якщо розпалка волога, вогонь встигне висушити верхні гілки. Далі ретельно підкладаємо матеріал побільше – ніби вкриваємо наш курінь новими шарами. Якщо вогонь згасає, запихаємо всередину тріски.
“Роздувка” – екстрений і надійний спосіб прискорити розпалку. Можна дути самостійно (остерігаючись наслідків гіпервентиляції). У поході краще використовувати сідушку з каремата (простонар. «Підсрачник»)), яка є в кожному таборі. Піддувати треба паралельно землі і в те місце, де починалося розпалювання. Не можна дути на багаття зверху, бо тоді роздувка перетворюється в «задування» :).
Коли наш курінь весело і рівно палає хвилин 10, зверху кидаємо товсті поліна і можемо розслабитися.
Дрова, непридатні для багаття
- Гнилі і трухляві колоди;
- Верба болотна, липа, тополя (горять погано, дають мало тепла, але багато диму);
- Плодові дерева (йдуть тільки як додатковий матеріал);
- Рідкісні види, занесені до Червоної книги.
У поході ніхто не буде сортувати дрова, ділити їх на хороші і не дуже. В топку йде все. В полум’ї, що добре розгорілося, згорить навіть жива деревина.
Як розпалити багаття з сирих дров
Дощ, сніг і сирість – вірні супутники туриста. Але на кожному дереві є висохлі гілки. Навіть якщо пройшов дощ, волога не повністю проникне всередину них. Невеликі гілочки для розпалювання слід викладати у формі кола, поступово збільшуючи їх товщину від центру. Виходить конструкція у виді гнізда. Поруч треба розташувати вологі дрова для просушування. Усередині гнізда поміщаємо джерело загоряння – самі сухі гілочки, газету, туалетний папір. Також на допомогу приходять таблетки сухого спирту. Горючі речовини, такі як спирт і бензин, насправді не надто ефективні, тому що дають менше часу для маневру – облиті гілки займаються швидко і згасають також швидко. У сирих умовах добре працює знайома конструкція «куреня».
>> Пам’ятайте: як би важко не було, але завзятість і терпіння – найголовніші фактори при розпалюванні багаття. І в кінці Ви будете повністю винагороджені його теплом і красою.
