Фанські гори | Чарівний Паміро-Алай

Фанські гори (або Фани) – частина гірської системи Паміро-Алай в Середній Азії. Головним чином вони належать Таджикистану. Фани обмежені двома високими хребтами – Гіссарським (з півдня) і Зеравшанським (з півночі).

Фанські гори включають вісім піків понад 5000 метрів. Головна вершина – Чимтарга (5489 м). Популярні п’ятитисячники: Замок (5070 м), Енергія (5120 м), Бодхона (5138 м).

Озера Фанських гір

Високогірні озера цього регіону стали серед мандрівників воістину притчею во язицех. Їх кількість і краса вражають уяву. Найвідоміші: Іскандеркуль, Алаудінські, Кулікалонські, Велике та Мале Алло. Всі вони відрізняються кришталевою чистотою і насиченим, мінливим кольором води. Перед тим, як наповнити озера, вода фільтрується через стародавні осадові породи Фанських гір, що і робить її настільки прозорою. Відтінок озер змінюється від бірюзового і блакитного вранці, до насиченого синього ближче до вечора.

Озера оточують неприступні стрімкі стіни Фанів. Рослинності тут мало, тому пейзаж виглядає суворо і безмовно. Тільки водна гладь, що відзеркалює небо, хмари, скелі…

У Фанах можна побачити диво народження нового озера. Трохи більше століття тому (вважай, вчора за мірками історії) землетрус обвалив гірську породу, і вона загородила річку. Так почали утворюватися озера Алло, які все ще наповнюються водою. Цікаво, якими їх побачить наступне покоління? 🙂

Природа Фанів

Фанські гори – край різноманітний і контрастний. У пониззі панують спекотні субтропіки, високогір’я скуті вічною мерзлотою.

Рослинний світ Фанських гір

До висоти 2300 м схили і долини рясніють фруктовими садами, заростями ліщини, барбарису. Тут ростуть мигдаль, смородина, груша, айва, волоський горіх, фісташка, солодкий запашний виноград… Передгір’я Фанів вважаються батьківщиною деяких з цих найважливіших культур і вогнищем їх окультурення.

Флора Фанів налічує понад 2 тисячі видів, більшість з яких – лікувальні. За часів СРСР тут було розгорнуте повномасштабне полювання на цінні рослини і деревину, в результаті чого багато видів опинилися на межі зникнення. Тому сучасні закони Таджикистану дуже жорсткі в цьому плані. Якщо йдете в Фанські гори, ні в якому разі не рвіть квіти, не ламайте гілок та не ловіть метеликів. За цим стежать не тільки єгері і прикордонники, а й місцеве населення. Штрафи і санкції до порушників – нещадні.

Окремо варто згадати Арчу. Цей деревовидний ялівець – єдине дерево, яке виживає в суворих умовах високогір’я. Арча дуже красива: її стовбур під впливом сильних вітрів може сильно згинатися і викручуватися під дивовижними кутами. Виходить таке собі плетиво, увінчане м’якою шевелюрою голок. Завдяки їй Фанські гори надзвичайно духмяні, адже арча виділяє багато ефірних масел, дезінфікує повітря і робить його в прямому сенсі цілющим. Дим арчевого багаття виліковує від нежитю і навіть гаймориту, відлякує комах і дуже приємно пахне :). З деревини роблять найелітніші в світі олівці. Раніше схили Фанських гір були покриті арчевими лісами, але й тут постаралася промисловість – зараз їх суцільно вирубали. Арча захищається законом, її вирубка вважається браконьєрством. Палити можна тільки сухі гілки, зібрані на землі.

Вище 3300 метрів починаються безкраї альпійські луки, а над ними простягнувся край вічної мерзлоти, льодовиків і сніжників. До речі, Фанські гори, як і весь Паміро-Алай, дуже багаті льодовиками.

Фауна Фанських гір

Схилами цього дивовижного куточка планети бродять майже міфічні тварини – ірбіси, або снігові барси. Побачити їх – небувала удача і мрія кожного досвідченого мандрівника. Тут можна зустріти ведмедя, вовка, рись, теке (гірського козла), барана-архара, кабанів, лисиць, зайців, горностаїв… Небо гордо розсікають орли, яструби, грифи, улари (гірські гуси), в траві ховаються куріпки і голуби.

Фани багаті золотом і кам’яним вугіллям. Про їх видобуток згадували ще античні філософи і природознавці.

Клімат Фанів

Як уже згадувалося, в долинах переважає тропічний тип клімату. У горах він змінюється різким континентальним. Влітку внизу смажить до +35, а високогір’я прогріваються до +3…+10. Вночі на вершинах буде мороз, адже висота тут досягає 5 кілометрів над рівнем моря!

Літо в Фанах сухе і стабільний. Воно триває з червня по вересень. Це – найкращий час для трекінгу, адже перевали легко прохідні, стежки звільняються від снігу. Два високих хребти (Гіссарський і Зеравшанський) захищають Фани від вологих фронтів. Ці гори – одні з небагатьох в світі, де за два тижні походу реально не побачити ні краплі дощу. Туристичний сезон починається у другій половині червня, закінчується в другій половині вересня.

Але пам’ятайте: це – гори, і потрібно бути готовим до всього.

Особливості трекінгу в Фанських горах

Тут згадаємо, що регіон – дуже сейсмічно активний. Землетруси тут вважаються нормальним явищем, хоча вони рідко бувають сильними.
Порода Фанських гір досить давня, тому має властивість обсипатися з крутих схилів (яких тут дуже багато). Слідкуйте за ситуацією зверху! Особливо з урахуванням сейсмоактивності. Те ж стосується і проходження льодовиків.
Через часті обвали на шляху зустрічаються ділянки, покриті сипухою та крудом різної величини і рівня складності. Потрібні хороші трекінгові черевики і палиці.

Туристичні маршрути в Фанських горах

Хоча Фани – високі і (якщо судити за зовнішнім виглядом) не надто доброзичливі гори, але насправді тут знайдуться треки для всіх охочих. Можна вибрати легкий пішохідний маршрут по озерах і перевалах, або ж підніматися на категорійну вертикальну стіну. Альпіністи, досвідчені трекери, початківці – кожному знайдеться робота! :). І ніхто не піде розчарований.

Найвідоміші маршрути були прокладені в часи СРСР, і посилання на них часто зустрічаються по сей день. Це:

№429 Самарканд – оз. Гушор – оз. Іскандеркуль – Душанбе
№435 (те ж, але в зворотну сторону).

Фанські гори з Pohod V Gory

Наш клуб організації активного відпочинку Pohod V Gory пропонує альтернативний, більш насичений маршрут, зі сходженням на перевал Чимтарга (4750 м, 1Б), звідки відкривається панорама головних вершин Фанів. Це трек проходить через мальовничі Алаудінські і Кулікалонські озера, о. Алло і перевал Алаудін (1А). Ми адаптували похід під туристів, які мають мало досвіду, тому найскладніші ділянки розбиті на декілька переходів, а частину шляху проходиться без нічого (рюкзаки їдуть на мулах). А відвідування Бухари і Самарканду послужить відмінним доповненням до трекінгу по Фанських горах;). Також у нас є більш комфортний варіант трекінгу в Фанах без рюкзаків з відвіданням озера Іскандеркуль.