Маршрути на Говерлу
Давно минули ті часи, коли в гори ходять навмання, прикинувши по карті, де б це проломитися. Туристична інфраструктура пропонує нам готові стежки: прокладені по оптимальному ландшафту, прочищення від лісу і чагарнику, з маркуванням різних кольорів. На них стоять вказівники з назвами локацій, кілометражем і часом, що залишився до вершини. Говерла не є виключенням з них.
Маршрути сходження на Говерлу
Гора є частиною Чорногірського хребта, по якому проходить кордон двох областей: Івано-Франківської та Закарпатської. До першої відноситься північний схил, до другої – південний.
Маршрути для одноденних екскурсій
Найбільш «швидкі» починаються з турбази Заросляк (північний схил), яка знаходиться на висоті 1300м н.р.м. в 21 км від Ворохти. До неї веде ґрунтова дорога, по якій підвозять туристів. На базі є парковка, магазинчики, хостели, готелі, садиби, кафе, сувенірні крамнички і докладні схеми підйому.
Від Заросляка стартують цілих три марковані маршрути: синій, зелений і червоний. Ще один,жовтий, закінчується на озері Несамовитому, однак по ньому можна вийти на Говерлу біля гори Пожежевська.
Червоний і зелений йдуть разом аж до вершини. Різниця в тому, що червоний на ній не закінчується і веде до Дземброні через весь хребет.
Зазвичай для сходження вибирають більш пологий зелений маршрут, а для спуску – крутий і швидкий синій.
На цій карті-схемі добре видно кілометраж і час треккінгу:
Варіант 1. Найпопулярніший
- Набір висоти складає 1150м;
- Підйом займає 2,5 – 3,5 години (4,3 км по зелених маркерах);
- Спуск – 2-2,5 години (3,7 км по синіх маркерах).
Перші 1-1,5 години сходження – через тінистий ялиновий ліс. Тут є вода, круті ділянки стежки обладнані сходинками та поручнями. Нахил пологий і йти легко.
Вище зони лісу починається широка смуга колючого чагарнику (20-30 хвилин). Це – ялівець, і з ним треба бути обережним, адже можна порвати або втратити спорядження :).
Остання частина шляху – найскладніша, але й найживописніша. Турист дереться по крутому кам’янистому схилу посеред безкраїх альпійських лугів Чорногори. Ніщо не захищає від сонця, вітру і дощу… але це ніщо не заважає огляду! Якщо озирнутися, сили самі наповнюють тіло і ноги біжать до вершини.
Варіант 2. «Екзотичний»
Маршрут через полонину Пожижевську дещо довший, найбільш складний і відлюдний. На карті він намальований жовтим і веде до Несамовитого. Через саму Говерлу його ніде не позначають. Справа в тому, що підйом на Пожижевську проходить біля біостаціонару і метеостанції. Відповідно зона вважається закритою для туристів – маршруту там бути не може (але він є). Якщо піднімаєтеся по жовтому маркуванні, то біля будівлі метеостанції беріть вгору, а далі побачите або запитайте працівників.
- Набір висоти – 1250м.
- Перехід 5 км (4-4,5 години).
- Спуск по синьому (якщо треба встигнути за день).
Маршрути 2-3х денних походів на Говерлу
Туристам, які хочуть побути в горах подовше, схили Чорногірського хребта приготували кілька приголомшливих варіантів.
З закарпатської сторони (Рахівський район) найпопулярніші точки старту – Кваси, Лазещина та Ясіня. Потрапити на Говерлу можна з Дземброні і Шибеного через Піп-Іван і весь хребет (+/- 5 днів на все).
Підйом з Лазещини
…відомий під кодовою назвою «через Козьмещик».
- Починається прямо біля станції ж/д.
- Довжина маршруту до Говерли – 17,2 км.
- Набір висоти – 1350м.
Він вважається найдовшим і найлегшим. Перші 12 км проходяться під невеликим нахилом по лісу. Є місця для ночівель, суниця, ожинник, вода, добре видно Петрос. Трек виводить на полонини в районі сідла між Петросом і Говерлою, де зручно розбивати табір. В колибах можна сховатися від негоди.
Цей маршрут ми рекомендуємо для новачків, які пробують свої сили.
- Пологий підйом в лісі місцями нуднуватий, зате 100% проходимий навіть з рюкзаками.
- З сідла можна підкорити Петрос і Говерлу без нічого, залишивши речі в таборі, і повертатися додому через ту ж Лазещину.
- Хороші шанси зустріти на Пертосі захід сонця та світанок (в залежності від завзяття та режиму).
- Ночівлі проходять на дуже мальовничих карпатських високогір’ях.
Через Петрос
Починається з Квасів — біля мінералки та старої турбази.
- Довжина до Говерли — 26,8 км
- До Заросляка — 30,5 км.
Цей варіант – найскладніший з описаних. Чому ж він в цій статті ?? Відповідь проста: він ДУЖЕ красивий. Під досвідченими стопами (тобто в умілих ногах…) трек займає ті ж 2-3 дні, що і «Козьмещик». Петрос взагалі приголомшлива гора: з інтригуючими обрисами, потужними відрогами, великою кількістю автентичної флори, фауни і гуцулів. З стежки відкривається Близниця і частина Свидовця, чиї плавні лінії ефектно контрастують з могутністю Чорногори. Всього за 3 години реально покинути зону букового лісу і вийти на субальпійські луки.
На початку підйому б’є джерело з природної мінеральної газованої водою, смак якої повинен знати кожен карпатський турист. Біля цієї води варять класне пиво (може, і з неї ж) – смачне, легке, під назвами вершин :). А через 5 хвилин вже є перше місце для ночівлі. Трек проходить через мальовничу полонину Менчул, де стоять десятки колиб і біостаціонар львівського інституту. Далі – ідилічна місцина в сідлі між Петросом, Шешулом і Менчул, де стоїть столик з такими видами, що більше нікуди не захочеться :).
Який маршрут на Говерлу вибрати
Отже, з Квасів йти складніше й цікавіше, ніж з Лазещини. Але при першому знайомстві з горами будь-яка стежка здасться казкової і різноманітною. Орієнтуйтеся на досвід, кількість людей в групі, моральну і фізичну підготовку учасників, а не на опис пам’яток. Адже навіть найяскравіший похід затьмарюється банальними проблемами зі здоров’ям.
Якщо група велика, несхожена, спорядження незрозуміле, а фізична підготовка ніколи не перевірялася в польових умовах, краще йти через Лазещину. Якщо буде занадто легко, встигнете пройтися через Несамовите, що практично неможливо при старті з Квасів. На Чорногорі є чим урізноманітнити похідні будні! 🙂
