Обсерваторія на Попі-Івані Чорногірському
Гуцули називають Піп-Іван не інакше як “Чорна Гора”. Вона без перебільшення одна з найвідоміших гір і Чорногірського хребта, і Українських Карпат. Свою славу Чорна Гора здобула не завдяки висоті (2020м як і в Петроса), а через стару польську обсерваторію, побудовану на самому вершечку.
Обсерваторія на г. Піп Іван
Своїй неформальній назві – «Білий Слон» – обсерваторія завдячує амбіційності проекту. А взимку вона стає насправді білосніжною :). Ті, хто бував на зимових сходженнях, підтверджують її схожість з африканським гігантом.
Будівництво Білого Слона
Обсерваторію почали зводити в 1936 р, а в 1938 обсерваторія була готова. Основним будівельним матеріалом була місцева гірська порода, решту ж (близько 800 тонн!) переправляли від підніжжя вручну та на підводах — по спеціально розбитій дорозі. Робота хоч і прибуткова, але дуже важка.
Раніше обсерваторія була власністю двох структур: Міністерства повітряної оборони Польщі та Варшавської обсерваторії. Налічувала 3 поверхи, 43 кімнати і 57 вікон. В підвалі знаходилась котельня та акумуляторна. На першому поверсі жили працівники обсерваторії (їм виділяли окремі кімнати), був і конференц-зал для засідань. Їдальня та готель для приїзжих розташовувались на другому поверсі, робочі кабінети – на третьому. Неподалік, на вулиці, був резервуар для води, взимку же розтоплювали сніг.
Головний прилад тодішньої обсерваторії — астрограф, з об’єктивом 33 см в діаметрі. Його виготовили під замовлення у Единбургу. Кам’яну вежу астрографа захищав мідний купол діаметром 10 метрів (!), котрий відкривався автоматично.
Білий Слон в Другу Світову Війну
З приходом Другої світової робота обсерваторії обірвалася і вчені розпочали екстренну евакуацію устаткування. Коли ж місцевість перейшла під Радянську владу, в обсерваторії відкрили метеостанцію. Однак ще до закінчення війни її покинули, і з того часу наукова діяльність на вершині Попа припинилася. За декілька років місцеві мешканці порозкрадали звідти все, що можна було продати.
Так вона і простояла: балки та стеля пообвалювались, дорогоцінний паркет поспалювали у багаттях. У пресі з’являлися сміливі заяви про її відновлення, хоч вірилося насилу. Але ось цей день настав.
Реконструкція обсерваторії на Попі Івані
Суперечки про те, як і навіщо реконструювати легендарного карпатського «Слона», велися десятиліттями. Тут хотіли зробити інститут, ботанічний і астрономічний центр, пост МНС, туристичний притулок та інше. А будівля тим часом повільно, але впевнено приходила в занепад. Однак недавно стали помітні перші зміни на краще.
У 2012 році польське Міністерство культури та нац. спадщини об”явило про початок співпраці з Прикарпатським нац. інститутом імені Василя Стефаника. Ціллю проекту стало відновлення карпатської обсерваторії. Для цього було виділено близько 50 тисяч євро. Спершу Слона законсервували — щоби припинити руйнацію того, що залишилось, та спокійно оцінити масштаб робіт. За зразком, взятим з фотографій і планів 1939 року, відтворили мідний дах. Першими працівниками на об”єкті стали волонтери та звичайні туристи. Котрим була не байдужа доля обсерваторії.
Спочатку працювали волонтери і любителі гір. З огляду на відсутність доріг і складні метеоумови, їх зусилля можна сміливо назвати героїчними.
Сильно ускладнювала справу феноменальна кількість сміття в будинку і довкола. Кілька десятиліть туристи, які підкорювали вершину або ночували всередині, не дуже переживали з цього приводу (не всі, звичайно). До речі, вони ж відповідальні за багато руйнуваннь, що відбулися з Білим слоном. Наприклад, в вогнищах були спалені ВСІ дерев’яні частини конструкції. Обсерваторія стала популярним місцем ночівель не тільки тому, що давала укриття від вітру. Довгий час вона була єдиним місцем на хребті, де є дрова. В результаті волонтери зібрали і спустили кілька тонн побутового та будівельного сміття… Прибирання відняло багато сил і часу, ремонт відновили тільки після завершення чистки. Всередину перестали впускати туристів, а в одній з бічних будівель обладнали тимчасове жиле приміщення для волонтерів, які несли вахту.
Дослідження фундаменту показали, що він досить міцний і не потребує втручання, на радість усіх сторін угоди :). Заново звели стіни, які захищають будівлю від вітрів і снігу. Біля «вахтерки» встановили два бака для збору дощової води, розширили житлову зону, вичистили камені від графіті. В останні роки до справи підключили не тільки волонтерів, а й найманих працівників, польських фахівців, будівельників, техніків. В середньому на Попі працюють зміни по 7-9 чоловік.
Пост МНС на г. Піп Іван
У 2014 році на горі заснували пост МНС, який діє і зараз. Круглий рік зміни рятувальників та волонтерів допомагають туристам в разі біди, пускають перечекати непогоду, шукають тих, хто заблудився, евакуюють травмованих. До речі, знаєте, яка найчастіша причина травм? Стрибки з даху обсерваторії… Рятувальники передають привіт любителям гір і просять НЕ стрибати з будівлі!
Щорічно в Карпатському біосферному заповіднику проходять зустрічі представників ПНУ ім. Стефаника, Варшавського національного інституту та Міністерства культури Республіки Польща, де обговорюються темпи реконструкції, підписуються нові документи і розробляється річна стратегія. У 2017 році делегація здійснила сходження на вершину, звідки міністр навіть передзвонив до Варшави – вперше за довгу історію обсерваторії.
На фото – два інструктори клубу Pohod V Gory в далекому 2014 році
Що буде на вершині Попа Івана Чорногірського
Спочатку обсерваторія в Карпатах зводилася як астрономічний і метеорологічний центр. Однак зараз така її функція вже не актуальна. По-перше, змінилися кордони держав і Польща вже не зацікавлена в прогнозуванні погоди в Карпатах. По-друге, насправді зоряних ночей на Попі Івані дуже мало – в середньому 70 за рік. У сучасному світі професійні астрономи працюють, наприклад, в Чилі, де чисте небо спостерігається мінімум 320 ночей в році. У планах реставраторів значиться установка телескопа в обсерваторії, однак малопотужного – для «польової» підготовки молодих астрономів, ну і для історичної достовірності :). У 2018 році відбудеться метеорологічний моніторинг вершини, на підставі якого визначать необхідну модель телескопа.
Головна мета проекту – створення міжнародної українсько-польської школи гірських рятувальників на базі Білого Слона. В районі г. Піп Іван є безліч різноманітних ландшафтів різних рівнів складності. До того ж погода на зимовій Чорногорі не відрізняється стабільністю. Такі умови ідеально підходять для тренувань пошуково-рятувальних команд і для удосконалення навичок альпіністів. Так само в приміщенні буде організований притулок для туристів.
Але плани реставраторі значно масштабніші: відкрити на базі обсерваторії міжнародний науковий та альпіністський центр, на базі якого будуть досліджуватись геологія регіону, його флора та фауна. Всі дані будуть надаватися у вільний доступ світовій громадськості. Хочеться вірити, що скоро на Попі знайдеться робота для всіх, хто любить природу та жадає знань.
