Чокекірао — Загублене місто | Трекінг в Перу
Чокекірао — брат-близнюк відомого на ввесь світ загубленого міста Мачу-Пікчу. За своєю красою і масштабами він нітрохи не поступається йому. Збудоване серед джунглів на крутих схилах перуанських Анд, над долиною бурхливої річки Апурімак. Чокекірао дуже важкодоступне і за часів колонізації Південної Америки саме воно служило притулком для ватажка “опришків” інків — Манко Капака II (Манко Юпанкі)
Чокекірао – “Золота Колиска” інків
Руїни міста знаходяться на гірському масиві Салкантай на висоті близько 3000 м, при цьому висота над долиною річки Апурімак – 1700 метрів. Стежки, що ведуть сюди з каньйону, дуже круті, саме тому місто було таким важкодоступним для іспанських конкістадорів. Саме по собі Чокекірао – величезне, але на сьогодні від породи і джунглів очищено тільки 40% цього пам’ятника старовини.
За структурою і віком воно ідентичне Мачу-Пікчу, тобто побудоване тією ж загадковою цивілізацією. Перші згадки датовані 1710 роком, але при цьому розкопки почалися тільки в 1970 році. До речі, першовідкривач Мачу-Пікчу Хайрам Бінгем відвідав Чокекірао за кілька днів до свого знаменитого відкриття.
Історія і легенди Чокекірао
Місто протягом усього часу притягувало до себе шукачів скарбів і містиків. Конкістадори вірили, що бунтівні інки на чолі з Манко Капаком сховали тут незліченні скарби. Але їм так і не вдалося знайти золото. У місті є квартали, де жили бідняки, тераси для садів, місця проживання знаті і чудові яруси, прикрашені візерунками лам. Вода надходила в місто по акведуку довжиною 2 км. І це – по пересіченій місцевості! Вершину одного пагорба інки розрівняли і зробили там відмінну рівну площадку невідомого призначення, втім, як і більшість будівель і саме місто зокрема.
Назва
Назва поселення перекладається з мови кечуа як «Золота колиска». Тут були знайдені кам’яні кільця, які потрібні були, мабуть, для прив’язування тварин. Більшість вчених впевнені, що до них приковували пум – можливо, для релігійних обрядів.
Як добратися
Дістатися до Чокекірао дуже непросто – транспорту немає. Весь шлях доведеться пройти пішки по крутих гірських стежках, потім перетнути річку, використовуючи канатну переправу. Подорож в одну сторону займає 2 дні (3-4 дні туди і назад). Витрачений час вартує того.
Спочатку треба спуститися в долину річки Апурімак на висоту близько 1500 метрів, а потім різко набрати ті ж півтора кілометра вгору – до мети. Саме цією стежкою ми користуємося, організовуючи трекінг до Мачу-Пікчу.
Стежка проходить серед дикої природи, на ній можна зустріти багато цікавих тварин, можливо, навіть пуму. На маршруті росте велика кількість різноманітних кактусів і орхідей. Невелика кількість туристів (у порівнянні з Мачу-Пікчу) створює чудову атмосферу для відпочинку душею.
