Містичні істоти Карпат | Гуцульська міфологія
Локальний етнос Карпат, гуцули, сформували цікаву, містичну і таємничу систему вірувань, що наповнює їх гірський край особливою самобутньою атмосферою. Потойбічні карпатські істоти можуть шкодити чи допомагати людям, заважати їм вийти з лісу чи заманювати в трясовину… Якщо Ви збираєтесь в Карпати, краще дізнайтеся, хто є хто в гуцульській демонології — про всяк випадок 😉
Потойбічний світ гуцулів
Звісно гуцули прийняли християнство і зараз йому доволі віддані, проте старих-добрих автентичних духів вони не забувають та завзято оберігають від вимирання. Як і в древній демонології народів. Близьких до природи, їх потойбічний світ базується на різноманітних інтерпретаціях духів цієї природи (лісу, води, вітру, грому ітд), та двох начал – добра і зла.
Найпопулярнішим з усього “пантеону” є чорт, що уособлює злу силу. Гуцульські “чорти” підпорядковані чіткій ієрархії.
Чорти Карпат
Найстаршим та найголовнішим серед злих духів вважається арідник, або “триюда”, “сатана” (новіші назви). Саме йому підпорядковуються всі решту чортів — дідьки, біси, юдники та щезники. Арідника в різних куточках гуцульщини знають як Пекун, Осинівець, Скусник, Клопотник. Стільки імен з”явилось тому, що місцеві не люблять вживати слово “чорт”. Вважається, що воно приваблює злого духа. “Не клич біду — не прийде” 🙂
Цікавим є вірування, що біса можна виховати. Його купували у мольфара, він допомагав по господарці, відганяв “чужих” бісів. Такого добродушного слугу звали “хованцем” і чимось він нагадує відомого домовика. Був образливим і зі злості робив дрібну шкоду.
Чугайстер
Без сумніву, найвідоміша потойбічна істота Карпат — Лісова Людина, на Закарпатті Нічник. Він є виключно гуцульським і ніхто із братів-слов”ян не має аналога Чугайстру. Високий на зріст, одягнутий у все біле (або не одягнутий…). Він любить танцювати, а його танок схожий на вихор. Скоріш за все, цей міф породжений наспівами вітру у горах. Хто був — той знає, які дивні звуки вчуваються порою в Карпатах. То і є Чугайстер.
Гуцули кажуть, що колись Чугайстра прокляв сусід і з тих пір він мандрує лісами. Деколи залазить у димар і сумно завиває там. Зустрівши людину, він запрошує її до танцю, а вмілим танцюристам дарує нагороду. Наглядає та захищає пастухів та лісорубів, котрі йому по традиції залишають їжу. Вчить ремеслам, допомагає пасти отару. Кажуть, і зараз він гуляє в диких хащах…
Карпатські мавки
Популярний образ в слов”янскій міфологій, котрий не обминув і гуцульщину. Мавки — красиві молоді дівчата, добрі духи-помічники. Інтерпретація сил лісу, флори.
Вважалося, що мавки — це душі мертвонароджених (а пізніше і нехрещених) діточок. Люблять гратися, танцювати, багато сміються, а за собою залишають сліди босих дитячих ніг. Їх називали “майки”, “нявки”, “мелфи”, “лісові”.
Небезпеку вони становили для чоловіків, особливо молодих хлопців, зачаровували співом та заводили у хащі. В деяких селах нявка була злим створінням, навіть вважалося, що її нутрощі тягнуться за нею по землі.
Але у більшості гуцулів красуні-майки пасли худобу, відганяли диких тварин, засівали квіти на полонинах, садили та ростили сади, були символом добра та процвітання. Знайомство з ними вважали чудовим знаком, їм присвятили окреме свято в самий розпал цвітіння — Розігри (6 липня).
Непересічний та унікальний образ в міфології — Повітруля, “дух вільних вітрів” Карпат. Це – прекрасна дівчина, котра живе, звісно ж, на полонинах. Повітрулі добрі, але свавільні та свободолюбні. Допомагають лише тим чабанам, хто не відмовляє їм у ласці 😉
Лісниці ближчі до нечистої та завдають шкоди. Гуцули всіляко відганяли лісниць від домівок: носили часник, палили ватру.
Лісові, “дикі люди” – охоронці диких тварин. Вони за ними доглядають, пасуть. Схожі на нас ззовні, проте відлюдькуваті – соціофоби :). Лісових народжують оленихи, вовчиці, ведмедиці. І хоча людям вони не шкодять, проте люто захищають тварин від мисливців.
Небезпечна істота – “дика баба”, котра заскубочує до смерті! 🙂 Ця жорстока худа жінка з довгим волоссям краде нехрещених немовлят. А натомість підкидає своїх дітей, котрі погано ростуть та постійно вередують.
“Нічниці” забирають сон у діток, “потопленики” та “стратники” – духи самогубців, що приходять на місця своєї смерті.
Дуже важливим (особливо для нас – піших туристів))) є злий дух «блуд», який чатує неуважних подорожніх на карпатських стежках і водить їх горами до кінця їхніх днів. Коли хто-небудь губиться в лісах чи не може втрапити дорогу, так і говорять про нього: “- Блуд взяв”.
Всі перелічені істоти – далеко не повний перелік самобутніх гуцульських міфічних духів.
Але не менш важливі і посередники між двома світами – нашим і потойбічним, дійсним і уявним. Це – своєрідні медіуми, провідники, іноді одержимі. Розглянемо їх докладніше.
Провідники, медіуми та шамани в гуцульській міфології
Між звичайними людьми і різними духами у гуцулів є напівфантастичні – «Непевні» або «Непрості». Ними вважалися незвичні люди, котрі брали сили від бога чи природи, а злі – від нечистого. Непевні відповідно могли допомагати чи робити шкоду.
Добрі чарівники Карпат
Це: знахарі, примівники (примовники), баїльники, ворожбити та віщуни.
Знахарі лікували людей і тварин зіллям, зналися на травах, робили настої, чаї, примочки… Це по суті сучасні лікарі-травники.
Примівники теж лікували, але доля цього вживалися до магічних дій, пісень, заклинань — примовлянь (звідки і назва). Ієрархічно примівники були вищими від знахарів, до них зверталися, якщо трави не допомагали.
Іноді ці дві функції були об’єднані в одній особі, в основному на західній Гуцульщині. Називалися такі люди баїльниками та допомагали при різних хворобах, знімали порчу, лікували зміїні укуси.
Ворожбити гадали: передбачали минуле і майбутнє. Віщуни, або відуни, знали це майбутнє наперед, читали думки людей.
До Непростих відносяться градівніки, котрі відводили грозу і град, зупиняли бурі. У західній Гуцульщині градівніками могли бути навіть жінки. Нині старі гуцули розповідають, що особисто знали таких. Градівніком могла бути тільки добра людина.
“Сірі” Непевні
Між корисними і шкідливими «непевними» в гуцульських віруваннях стоять чарівники, чінитарі і мольфари. Всі вони могли використовувати свою силу як на благо, так і навпаки. Кажуть, їх улюбленою вершиною був Піп-Іван Чорногірський, де зараз стоїть знаменита обсерваторія.
Злі чаклуни
Серед небезпечних і відверто злих Непевних найчастіше зустрічалися відьми, упирі, перевертні та чинітарі. Упирі викликали страшні епідемії у людей та домашніх тварин. Перевертні (як і зараз) перевтілювались в диких тварин, гуцульські відьми також мали цю здатність. Чінитарі насилали різноманітні біди: незгоду, сварки, хвороби та решту побутових проблем.
Також гуцули вірили в місячників, які зі зміною фази місяця місяці змінюють стать (чоловік стає жінкою і навпаки). Нетлінні – люди, що живуть в лісах, вічно постять і знають, яка доля присуджена кожній новонародженій дитині.
Карпати – надзвичайно містичне і загадкове місце. Їх ліси приховують безліч таємниць. Приїжджайте в Карпати, сходіть з нами в походи, і Ви самі в цьому переконаєтеся 🙂
