Звіт про трекінг у Мексиці. Частина 2: Таємниці півострова Юкатан
Після успішного сходження на вулкан Орісаба вся наша група вирушила на півострів Юкатан, щоб відвідати пам’ятки давньої культури майя, скупатися в підземних сенотах і відпочити на пляжах Канкуна. Після виснажливої подорожі з Тлачічуки до Паленке ми розпочали наше знайомство з Юкатаном.
09.12.2015. Паленке
Прокидатися о 8 ранку після довгої дороги і лише чотирьох годин сну виявилося зовсім нелегко. Але втрачати час було не можна. Програма у нас була дуже насиченою, і хотілося все встигнути. Наш водій відчував те саме, що й ми, але за службовим обов’язком також прокинувся вчасно.
Поснідавши й прибравши автобус після переїзду від вулкана Орісаба, ми вирушили до парку Паленке. Щоб потрапити до пірамід Паленке, потрібно сплатити 30 песо за вхід до парку і 64 песо за відвідування самих пірамід.
Археологічний комплекс розташований у самому серці тропічних джунглів. Яскрава, соковита зелень і екзотичні квіти справляють величезне враження, особливо після вигорілої на сонці жовтої трави в горах.
Це місто було культурною та політичною столицею майя у III–VIII століттях. Вражає рівень різьблення й архітектури цього давнього народу. Багато особливо цінних артефактів із Паленке були перевезені до Музею антропології, який ми відвідували в Мехіко.
Ночівлю запланували в місті Меріда, що розташоване за 500 км від Паленке. Шлях довгий, але цікавий. До Меріди ми прибули вже затемна. Заселилися в хостел, занурилися в басейн, що був у дворі, і трохи прогулялися.
10.12.2015. Піраміди Ушмаль
Ранок знову розпочали в басейні хостелу, а потім продовжили прогулянкою центральною частиною міста. Меріда — найбільше місто на Юкатані, і, як на мене, є уособленням мексиканського міста. Наш водій, до речі, родом із цього краю.
Після сніданку ми вирушили до пірамід Ушмаль. Це великий архітектурний комплекс майя. Колись тут було місто-держава з населенням понад 25 000 осіб.
Найбільше вражає піраміда заввишки близько 38 метрів. У комплексі проведено масштабну реконструкцію. Тут також є стадіон для знаменитої гри в м’яч, яка була дуже популярною в доколумбові часи. У деяких віддалених регіонах ця гра існує й досі, щоправда, в значно зміненому вигляді.
Як цікаво було б побачити сучасну Америку, якби сюди не прийшли іспанці. Як би розвивалася культура майя далі?
Після відвідин комплексу ми вирушили до наступного сакрального місця на півострові Юкатан — знаменитої Чичен-Іци. Огляд міста був запланований на завтра, тому сьогодні ми ще встигли заселитися в гарному готелі неподалік від Чичен-Іци та сенота Ікіль. Тут, просто на вулиці, був басейн, що й визначило наше заняття на вечір.
11.12.2015. Чічен-Іца та сенот Ікіль
З самого ранку, поки ще не припікає сонце, ми вирушили оглядати піраміди Чічен-Іци. До речі, їх вважають одним із малих чудес світу. Вхід на територію комплексу коштує 260 песо.
Комплекс справді великий. Центральною спорудою всього міста є піраміда Кукулькана.
Також тут розташований найбільший у Месоамериці стадіон для гри в м’яч.
Місто було покинуте задовго до приходу іспанців. Найімовірніше, воно загинуло внаслідок воєн із сусідніми містами майя. Дуже цікавою є збережена будівля обсерваторії.
На території комплексу є відкритий сенот. Просто між пірамідами місцеві продають сувеніри.
Сильна спека не дозволила нам провести багато часу в Чічен-Іці, тож ми були змушені шукати порятунок у сеноті Ікіль.
Сенот — це карстове утворення, яке являє собою широкий колодязь, склепіння якого обвалилося або ж ще вкриває підземне озеро. Чесно кажучи, сеноти вразили мене найбільше в Мексиці.
Кришталево чиста вода підземних озер, сталактити й корені тропічних дерев, що звисають зі стелі печери, роблять купання в сеноті просто нереальним і якимось містичним.
Сенот Ікіль — найрозкрученіший серед них. Він повністю відкритого типу, але рівень води знаходиться глибоко. До води веде прорубаний у скелі прохід. Вода тепла, хоча мексиканці вважають інакше. У воді плавають кумедні чорні сомики.
Яке ж це було блаженство — поплавати в цьому чудовому оазисі води й тропічної зелені. Добре накупавшись, ми вирушили у Вальядолід — місто, що дуже нагадало мені Мериду. Тут ми зупинились у хостелі та пішли гуляти містом.
12.12.2015. Коба і сенот Шкекен
Ще на сходженні ми рахували дні до того моменту, коли нарешті дістанемось Карибського моря й наплаваємось у бірюзових водах. І ось сьогодні ми нарешті мали приїхати до моря.
Виїжджаючи з Вальядоліда дорогою до Коби, ми вирішили заїхати в сеноти Шкекен і Самула. І це було правильне рішення — ці сеноти зробили наш день.
Шкекен неймовірно гарний. Він повністю підземний. Вода підсвічується штучним світлом, яке проникає через маленький отвір у стелі. До самої води спускаються сталактити та корені дерев. У воді плавають ті самі чорні сомики, а над головою час від часу пролітають летючі миші.
Другий сенот був ще більший, а в його стелі була велика діра, крізь яку вниз проникали корені старого мертвого дерева.
На Юкатані сотні таких сенотів. Ми були під таким враженням від них, що хотілося зазирнути в кожен. Навіть не тягло знову дивитися піраміди.
Комплекс пірамід Коба вразив нас найменше. Тут знаходяться три групи споруд, розкиданих на відстані до одного кілометра в джунглях. Між цими групами прокладені велодоріжки. Тут можна взяти велосипед напрокат або скористатися послугами велорикші.
Це місто колись було одним із найбільших на Юкатані. Його площа — близько 120 км². Сьогодні туристам відкрита лише мізерна частина міста, решту вкривають джунглі. На жаль, поки що місто не планують розчищати.
Головною пам’яткою комплексу є піраміда Ель-Кастільйо заввишки 42 метри. З вершини відкривається цікавий краєвид на зелене море джунглів.
Обійшовши всю Кобу, ми добряче втомилися й поїхали в Тулум — місто, що розташоване на березі Карибського моря. У планах було відвідати руїни майя в Тулумі, але, на жаль, ми не встигли до закриття комплексу.
У заброньованому для нашої групи хостелі на нас чекав сюрприз. Хостел ще добудовувався й навіть не був офіційно відкритий — ми стали його першими відвідувачами. Заклад мав гучну назву “Che”.
Цього вечора відбулося відкриття хостелу, і ми були почесними гостями на вечірці. Їжа та напої для нас були безкоштовними. У дворі був басейн. Справжня вечірка в голлівудському стилі. Ми чудово провели час, і дехто ліг спати вже після сходу сонця 🙂
13.12.2015. Канкун
Зранку, зовсім не в найкращій формі після вчорашньої вечірки, ми вирушили до Канкуна. Тут просто чудові пляжі — одні з найкращих у світі. Водночас хвилі в морі були дуже сильними, і майже постійно купатися було заборонено.
Пісок тут сніжно-білий і дуже дрібний. Усюди ростуть пальми і стоять фешенебельні готелі. Така собі американська Анталія.
Тут є доволі бюджетний хостел, де можна зупинитися недорого. На жаль, на цьому наша подорож Мексикою завершилася. Хтось полетів додому, а хтось залишився ще на кілька днів відпочивати на морі.
Цей маршрут був надзвичайно яскравим і насиченим. Ще навіть не залишивши Мексику, мені вже знову хотілося повернутися.
Першу частину звіту — про сходження на вулкан Орісаба в Мексиці — читайте тут.
