Вірменія у 2017 році | Звіт про походи в гори Вірменії
Походи у сонячній Вірменії надають рідкісну можливість побути наодинці з дикою природою, без натовпу туристів на маршруті. Тут поєднуються комфортний клімат, високі гори, різноманітні ландшафти та вражаючі пам’ятки архітектури різних епох і народів. Цей сезон не став винятком — походи в гори Вірменії 2017 року були успішно проведені й сподобалися кожному учаснику ;). Погода не підвела, хлопці пройшли весь маршрут і здійснили сходження на обидва вулкани — Арагац (4090 м) і Аджаак (3597 м).
Похід у гори Вірменії в серпні 2017
Про наш серпневий трек розповідає інструктор клубу Ігор Магновський:
«Повернулися з сонячних просторів прекрасної гірської країни. Медитували серед руїн давнього монастиря Авуц Тар, бачили всесвітньо відомий язичницький храм Гарні, який нагадує грецький Парфенон. На стежці багато священних місць, про які мало хто знає. Церквочки й храми в горах Вірменії поступаються Гарні та Авуц Тару розмірами й значенням, проте тут панує особливий дух усамітнення, містицизму й самобутньої історії.
Як завжди, вразив каньйон річки Азат. Стоячи біля цих стрімких базальтових стін, відчуваєш могутність водної стихії, яка створила це диво природи».
Бачили серце Гегамського плато — озеро в кратері вулкана Аджаак. Я вважаю це озеро в горах Вірменії родзинкою треку. Аджаак взагалі не схожий на інші вершини: відчувається висота, але навколо простягається пустельна рівнина. Лише кілька химерних піків урізноманітнюють ландшафт. Чим не Марс? 😉
Купалися у водах «блакитної перлини гір» — Севані. Це озеро в горах Вірменії, до речі, є найбільшим прісноводним водоймищем Кавказу. Я захоплююся красою озер і обожнюю маршрути з їх відвідуванням, навіть якщо не можна скупатися ;). От, наприклад, взимку знову йтиму по Байкалу на ковзанах. Переночували на берегах Севану й відвідали Севанаванк — монастир, який, за переказами, збудувала принцеса Маріам. Храми в горах Вірменії — зовсім окрема тема. Особливо сподобалися напівзруйнований монастир святого Степаноса, Гегард (Монастир Списа) і Звартноц (Храм Пильних Ангелів), де панує зовсім особлива атмосфера.
Холодні вершини Арагацу зустріли нас прихильно й викликали в душі майже благоговійний трепет і захоплення. Що не дивно, адже цей вулкан — майже така ж легенда, як і Арарат. До речі, останній ми бачили майже щодня з усіх точок маршруту. Фото Арарату з Вірменії стали окрасою колекції знімків із треку.
Прогулялися вулицями Єревана. Для мене це — улюблена столиця у світі, обожнюю її гостинних мешканців, пилово-рожеві будинки і, звісно ж, Арарат на горизонті. Вірменія щоразу залишає в серці щось прекрасне і невловиме, її неможливо не полюбити, не вдається забути. Ми ще не раз сюди приїдемо ;).»
Дякуємо всім, хто відвідав гори Вірменії разом із нами, й запрошуємо у наші майбутні походи. Пам’ятайте: не варто відкладати це знайомство в довгий ящик. Туризм у країні розвивається семимильними кроками, і незабаром стежки заповнять туристи з усього світу. Встигніть побачити дику сторону природи Вірменського нагір’я!
Фото гір Вірменії 2017
Приєднуйтель до нашого клубу Pohid v Gory.
