Гора Фаркеу – альтернативні Мармароси
Мармароські гори – без сумніву один з наймальовничіших регіонів в Карпатах. Його також називають «Гуцульські Альпи», через скелястий і суворий рельєф. Зараз нажаль ці гори закриті для відвідування туристами через агресію р..zzні. Однак не всім відомо, що Піп-Іван Мармарошський – це лише одна з вершин цього великого гірського масиву, більшість якого, знаходиться на території Румунії.

Такі назви як Фаркеу, Торояга, Цярканул мало що говорять більшості любителям походів в Карпатах. А тим не менше люди, що живуть довкола цих загадкових гір в Румунії, говорять українською і зберігають свою гуцульську ідентичність в повній ізоляції від України.
Нам вдалося побувати на самій високій горі Мармарошських гір – Фаркеу (1958 м) і побачити неймовірну красу «альтернативних» Мармаросів. Сходження розпочали по менш популярному маршруту, який розпочинається в селі Луги. Так так, в Румунії є свої Луги. Гуцули люблять повторюватись в назвах сіл та присілків.

Мешканці села легко йшли на контакт, запитували про війну і всіляко намагались допомогти або підказати дорогу. Стежки тут теж марковані, однак якість маркування саме цього маршруту бажає кращого.

Тутешні, південні схили покриті буковими лісами, і смереку можна побачити лише на північних схилах гір. Вище зони лісу, на полонинах пастухи випасають величезні стада овець, корів і коней. Їм допомагають собаки спеціальної породи. Люті звірі, які не дуже полюбляють зайд. Потрібно бути обережними і вміти правильно себе поводити при зустрічі з ними.


Вище 1500 м в кінці травня ще панували крокуси. Вони встеляли місця де щойно зійшов сніг дуже яскравими килимами, які сильно контрастували з яскравою зеленню молодих букових листків десь далеко внизу.


На сідловині між Фаркеу та Міхайлекулом (1917 м) знаходиться озеро Віндерел. Розміром воно трохи більше нашого Несамовитого, і лежить на самому краєчку прірви, в яку і виливаються води озера падаючи каскадами водоспадів аж до зони лісу.

Тутешні полонини інтенсивно випасаються, ведеться активна лісозаготівля, в селах збудовані чудові дороги. Слабо віриться, що всього в кількох кілометрах північно-східніше знаходяться такі дикі і малозаселені регіони Українських Карпат як Чивчинські гори, де життя наче зупинилося.

З вершини Фаркеу чудовий вид на Піп-Іван-Мармароський, Нинеску, увесь Чорногірський хребет на якому чудово проглядається Петрос, Говерла та Піп-Іван Чорногірський. Дуже цікавими є ракурси на Роднянські Альпи та гору Петросул Бардау і Чивчин.