Новини з походу навколо Аннапурни | Непал 2017
Наша осіння група завершує трек навколо Аннапурни через озеро Тілічо. Прямо зараз хлопці відпочивають у стародавній і прекрасній Покхарі, востаннє насолоджуючись краєвидами величного масиву Аннапурна. За останні 17 днів вони побачили одну з найнебезпечніших вершин Гімалаїв з різних ракурсів, ознайомилися з побутом і звичаями місцевого населення, познайомилися з природою Непалу і, звісно ж, закохалися в ці гори :).
Наш інструктор Сергій Воскобойник запевняє, що Гімалаї зустріли учасників привітно: трек відбувався за графіком, з погодою пощастило.
” – У Катманду не затримувалися, вирішили відвідати його вже на зворотному шляху. Не втрималися й забігли на місцевий ринок, який виглядав дуже колоритно.
Сім годин їхали вибоїстою гірською дорогою до початку треку. Було страшенно пильно, але найбільше вражала бідність поселень, що миготіли за вікном. Деколи будинки більше скидалися на руїни…
З перших хвилин треку нас поглинула буйна зелень джунглів. Ліси Гімалаїв — неймовірні! Стежка минала десятки водоспадів, вела вздовж урвищ, гігантських скель, квітучих садів, через моторошні підвісні мости. Пейзажі змінювалися буквально щогодини. Власне, цим трек навколо Аннапурни й відрізняється від треку до БЛЕ (Базового Лагеря Евересту) в Сагарматсі — тут ландшафти більш різноманітні, хоча гори, звісно, нижчі.
Місцеве населення вирізняється екзотичністю. Не можна сказати, що вони живуть у повному вакуумі й не мають уявлення про блага цивілізації. Швидше, просто не переймаються з цього приводу.
Багато часу провели в Нижньому Пісанзі та Мананзі, здійснюючи акліматизаційні підйоми. Підкорили місцеву “гірку” висотою 3838 м :).
Виявилося, що на її вершині розташований дуже атмосферний монастир. Взагалі ми бачили багато ступ і буддійських храмів, а перевали були рясно увішані молитовними прапорами. Це щось неймовірне! Суворі скелі палають яскравими барвами…
Висота перевалу Торонг-Ла — 5417 м, тому йшли до нього поступово. Спершу — до базового табору Тілічо, звідки зробили радіальний вихід до озера, потім — у Як Хару та далі — у верхній табір (Торонг Пхеді).
Звідси й почали штурм перевалу. Вітер там, звісно, шалений :). Але і дорога на Торонг-Ла, і сам перевал варті того. Види нас приголомшили!
Лише один день треку видався похмурим, нещадний вітер розганяв туман і хмари об скелі, й ми мало що бачили. Але така сувора погода, здавалося, лише підкреслювала строгу красу гімалайського високогір’я.
Дуже вразив світанок над Аннапурною з вершини Пун Хілл. Тут справді розумієш, чому ці гори називають Небесними. Туристів було багато, але краси вистачило на всіх.
Далі ми йшли вже знайомими джунглями. Після холоду високогір’я було приємно зігрітися в їх вологому, обволікаючому теплі. За традицією відвідали гарячі джерела в Чімпонгу.
На цьому гірський трекінг завершився. Ми вирушили до Покхари — до сувенірів, ресторанів, базарчиків і, звісно ж, до священних вод озера Пхева.
Місцеві човнові екскурсії — це щось! Човники розфарбовані в усі кольори веселки. Ну люблять непальці яскраві барви ;).
Востаннє глянули на чарівний масив зі Ступи миру над Покхарою й повернулися в хостел готуватися до переїзду в столицю. Перед вильотом нас чекають давні скарби долини Катманду.
Трекінг не розчарував — від початку й до кінця він був сповнений краси й гармонії. Це справді вихід за межі звичного, повне занурення в культуру та природу Непалу. Дякуємо всім учасникам — і до зустрічі на Стежці!”
Ось такий коротенький звіт ми отримали просто з епіцентру подій. Розповіді про Непал — завжди цікаві й захопливі! Хочете побачити все це на власні очі? Приєднуйтесь до наших трекінгів у районі Аннапурни. Будемо раді вам!
