Гірська Сванетія | Класичний похід по Грузії

Наша група збирається в сонячному Батумі. Знайомимося і сідаємо на автобус до Местії, звідки почнеться наш похід в Грузії. По дорозі зупинимося подивитися мальовниче Інгурське водосховище, або «сванське море», як його називають місцеві жителі. Їхати до Местії 4-5 годин, зупинка буде до речі. В кафе прямо над водосховищем готують чудові хачапурі – під шумок приступимо до дегустації кухні :).

>> Местія (1500м н.р.м.) – адміністративний центр Верхньої Сванетії. Центральна площа і провулки вимощені красивою кам’яною кладкою, що потемніла від часу й бурь. Приземкуваті будинки практично позбавлені прикрас і вражають чіткістю ліній. Над містечком, наче казкові гриби, повиростали сванські вежі. Кожен камінь ніби дихає історією, створюється відчуття чогось непорушного, вічного. Навколо Местії щільним кільцем зімкнулися прямовисні схили вершин-трьохтисячників.

Ми поставимо табір в саду одного з місцевих жителів і підемо на екскурсію. Відвідаємо будинок-музей Міхаіла Хергіані – легендарного альпініста і рятувальника, по чийому маршруту сміливці досі підкорюють Ушбу. Піднімемося у сванську вежу, повечеряєм у ресторанчику і обов’язково дочекаємося сутінків – часу, коли починається магія… Сванські вежі Местії спалахують в променях прожекторів на тлі білих шапок гір. Серед їх примарного мерехтіння ми відправимося спати.

Настав наш перший ходовий день у Сванетії, і вже сьогодні ми перетнемо практично всі кліматичні пояси Кавказу. Беремо з собою тільки перекус і одяг, адже ночувати повернемося в табір. Крута стежка через листяний та ялиновий ліси веде на духмяні альпійські луки. Звідси вже видно два заповітні скелясті вушка :).

Відпочиваємо і йдемо по панорамному високогір’ю до озер Корульді (2700м н.р.м.). Ось він. завітний момент слави: навколо неприступною стіною стоїть Великий Кавказ і вічність можна помацати рукою… Складно передати словами відчуття могутності природи, яке наповнює людину в цю мить. Краса Кавказьких гір захопить кожного.

Якщо залишаться сили, піднімемося на гору Корульді (3300м), де нас чекає приголомшливий вид на «горе-гору» – легендарну Ушбу. Тут вже відчуваються ознаки гірської хвороби (і ми тепер – справжні альпіністи! :). Насолоджуємося панорамою Кавказького хребта, потім спускаємося до табору. Такий радіальний вихід прекрасно підготує нас до висот, без яких похід в Сванетії не обійдеться;).

Озера: перехід – 16 км; ↑↓ 1200 м.

Вершина: перехід – 18 км; ↑↓ 1800м.

Йдемо чудовими кавказькими горами, насолоджуючись видами, заради яких ми і відправилися в Грузію. Продираємося крізь справжні джунглі з жовтого рододендрону, чиї гігантські квітки солодко пахнуть медом. Пообідаємо на перевалі з воістину шикарним видом: прямо перед нами виблискує правильна піраміда вершини Тетнульді (4858 м), а внизу розкинулася багата річкова долина з декількома селами і десятками сванських веж!

До речі, значення цих загадкових середньовічних будівель до сих пір точно не ясне. Вважається, що вони були ознакою впливовості сім’ї (свани навіть сьогодні живуть сім’ями). Чим більше веж, тим впливовіша сім’я. Під час конфліктів всередині ховали урожай і цінності, звідти ж вели активну оборону.

До вечора ми перейдемо всю долину і поставимо кемпінг на висоті близько 1700м. Поруч є мінеральне джерело, кілька потічків, а прямо з наметів проглядається вся долина і Тетнульді.

Набір висоти 300 м. Кілометраж 13 км.

Вранці збираємося і продовжуємо похід в Сванетії. Піднімаємося на перевал, з якого відкривається приголомшлива панорама Головного Кавказького хребта. На висоті 2300 м жовтий рододендрон змінюється білим – прекрасні ніжні квіти суцільно покривають альпійські луки. Скелясті вершини зі сніговими шапками монументально застигли в століттях, повітря навколо просочений їх величчю і спокоєм… Ви ніколи не забудете грандіозність цих гір! Після перевалу починаємо спуск в долину і проходимо Адіші. На стежці лежить гігантський камінь прямо над селом – тут виходять дуже гарні фото. Село ніби зійшла з картинки. Будиночки в долині річки всі як один стародавні, нових будівель немає, все дихає середньовіччям, на березі є навіть старовинний млин. Ставимо табір біля броду – на галявині (2000м н.р.м.), з якої відкривається чудовий вид на льодовик. Ночівля буде холодною;). Час, що залишився, присвятимо збору грибів (інструктор знає місця), і зваримо дуже смачну кашу або суп.

Набір висоти 650 м, спуск 300 м. Кілометраж 18 км.

Прокидаємося о 6-7 ранку, адже потрібно перейти через річку Адішісчалі. Вона витікає із льодовика і за ніч міліє, але вранці льодовик знову починає танути і вода сильно піднімається – треба поспішати. Після броду біжимо грітися на перевал, по дорозі милуючись чудовим видом на льодовик і схили Тетнульді.

Високі Гори ще ніколи не були так близько… Здається, що можна доторкнутися рукою до цього вічного льоду, час від часу чується тріск і гуркіт льодопаду. Дивно, але буйна зелень навколо схожа на тропіки. Гігантські папороті сусідствують з листяними деревами, квітами і знайомими рододендроновими хащами. Перекушуємо на Чхутніері і спускаємося до секретних водоспадів, захованих між скель. Тут ми приймемо “гірський душ”, насолоджуючись приємною прохолодою кришталевої води – як вчасно після яскравого сонця високогір’я!

Далі стежка веде до руїн селища Халде, зруйнованого в 1876 році під час повстань. Халде став символом боротьби гордих сванів за незалежність. Заходимо в глибокий мальовничий каньйон. Далеко внизу мчить бурхлива річка, зі стрімких схилів падають десятки водоспадів. Навіть посеред літа тут можна пограти в сніжки – сонце заглядає в каньйон лише на кілька годин в день. Станемо табором біля села Іпралі (1800м).

Набір висоти 750 м, спуск 1000 м. Кілометраж 14 км.

Наш похід в Сванетії триває, сьогодні ми йдемо в Ушгулі. Стежка під назвою Ushguli trail прокладена недавно, тому на ній мало туристів.

Насолоджуючись багатою зеленню садів і прохолодою лісів, в тиші і спокої приходимо в Ушгулі. Це – давня і унікальна громада з чотирьох сіл (Жібіані, Чвібіані, Чажаші і Муркмелі) високо в горах, яка зберегла самобутність життєвого укладу і середньовічну архітектуру. Тут багато сванських веж і церков, люди живуть за заповітом предків – мало де в світі збереглися настільки незаймані куточки природи, культури та архітектури. Громада і її територія внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім того, це друге з найбільш високогірних поселень в Європі – 2300м н.р.м.

В обід зайдемо в Koshki – неповторний заклад, де стоїть крісло ушгульских старійшин (і на ньому можна посидіти і навіть випити пива!;). Ще тут готують ті самі кубдарі, які прославили грузинську кухню на весь світ. На думку наших інструкторів, які пробували їх чимало, саме ушгульскі – Найкращі. Розіб’ємо табір в місці злиття двох річок біля покинутого будинку. Ця частина Ушгулі – найстарша. По обидва боки, ніби вартові, стоять вежі, а попереду височить Шхара (5193 м) – найвища вершина Грузії і третя в Головному Кавказькому хребті. Побродимо по Ушгулі, відвідаємо стару церкву і кілька веж, поспілкуємося з трекерами, які приїжджають сюди з усього світу. Увечері сходимо на “локальну” вершинку висотою 2900 метрів (див. мітку на фото :), де зустрінемо захід сонця над Ушгулі, вежами і Кавказом…

Набір висоти 500 м. Кілометраж 12 км.

Залежно від погоди і стану / бажання туристів, вибираємо один з варіантів.

→ Радіалка до льодовика Шхари

Ми залишаємо рюкзаки в Ушгулі і вирушаємо в радіалку на висоту 2800 м, до льодовика найвищої вершини Грузії – Шхари (5183 м). Її назва, до речі, означає «смугаста», і швидше за все з’явилося через складний рельєф. Ця гора – частина знаменитої стіни Безенгі, до якої відносяться одні з найкрасивіших Кавказьких вершин. Підійдемо впритул до льодовика, походимо по морені, побачимо народження льодовикової річки, а найсміливіші зможуть навіть помацати тисячолітній лід). Після обіду повертаємося в табір, відпочиваємо і святкуємо завершення трекінгової частини подорожі.

Пройдемо 18 км. ↑↓ 700м.

→ Сванський хребет

Починаємо важкий підйом на Сванський хребет. Йдемо прекрасною стежкою, зарослою рододендроном. Проходимо руїни літнього палацу цариці Тамари. Сванетія багата на пам’ятки архітектури і цей похід збагатить нас духовно і культурно. З хребта видно Ушгулі, Шхару і, звичайно ж, гори – з одного боку височіє Великий Кавказ, з іншого – немає гір вище наших і вся Грузія як на долоні.

На перевалі багато кришталевих озер. Відпочивши, беремо курс на Нижню Сванетію і починаємо скидати висоту. Заночуємо біля селища Чвелпі з неймовірним панорамним видом на долину.

Набір висоти 450 м, спуск 1650 м. Кілометраж: 20 км.

Сьогодні вранці ми прощаємося з Гірською Сванетією, похід по ній ми не забудемо ніколи. Але пора додому! У Чвелпі автобуси не ходять – дорога дуже погана, але на вантажівці можна дістатися до сусіднього Лентехі, в якому рейсовий транспорт уже є. Нам простіше: нас забере трансфер ;). Їдемо в курортне містечко Кобулеті (або відразу в сонячну столицю Аджарії – Батумі). Одним словом, завалюємося на пляж і плаваємо в блакитному Чорному морі ;). Якщо пляжі не для Вас, ми будемо проїжджати Кутаїсі, можна зійти там і без проблем дістатися в будь-яку точку країни.