Подорож в Намібію + Ботсвана • Вікторія, сафарі, Окаванго

Інструктор зустрічає групу в одному з хостелів у центрі. Відпочиваємо, знайомимося і займаємося вирішенням оргпитань: беремо в прокат джипи, закуповуємо продукти. Саме місто надивовижу охайне (ми же в Африці!), Адже до кінця XIX століття тут ще стояли традиційні поселення народу нама. Сучасного вигляду Віндхук прибрав в XX столітті завдяки колоністам з Німеччини, що позначилося на його зовнішності — прямих і широких проспектах, чистеньких лютеранських церквах, відверто німецьких замках і кварталах «старого міста». Тут знаходяться всі найважливіші будівлі Намібії: штаб-квартири підприємств, банки, університет, ботсад, музей. Оглянемо місто і посидимо в кафе, куштуючи місцеві делікатеси.

З самого ранку заскакуємо в наші джипи і їдемо в селище Соссуфлей (Sossusvlei) – ворота в однойменний парк, де знаходяться ті самі Помаранчеві дюни пустелі Наміб. По дорозі зупинимося в каньйоні Сесріем (Sesriem). Тут не просто красиво, але і пізнавально – ми в’їжджаємо в регіон, який не змінюється вже 80 мільйонів років, і геологічно він дуже цікавий. Найдавніші породи, вимиті паводками на 40 метрів углиб, ми розглянемо в розрізі, немов листковий пиріг на тарілочці :).

Заїжджаємо в селище, паркуємося і йдемо в серце пустелі, яку бачили динозаври. Вона унікальна, дивовижна, прекрасна. Пірамідальні дюни здіймаються вгору на 350 метрів – вони вважаються найвищими на Землі. Піднімемося на дюну Big Daddy – одну з найвищих у Намібії.

Сідаємо в джипи і їдемо до нових пригод. Посеред барханів Намібу колись були оазиси і озера, які зараз чимось нагадують солончаки. Але дерева, що росли тут 700 років тому, не зникли, а висохли, почорніли і залишилися стояти, нагадуючи про непереборну силу сонця і піску. Побродимо посеред цих «привидів», сфотографуємося і відправимося в наш кемпінг. Сьогодні заночуємо в пустелі, спостерігаючи за яскравими вогнями зоряного неба.

Прокидаємось удосвіта і піднімаємося на дюну, де зустрінемо світанок над пустелею. Це справді неймовірне видовище: будемо дивитися, як сонце запалює яскраві барви Наміба… Потім заліземо на найвищу на планеті Дюну №7, з якою пов’язаний один цікавий парадокс (але ми про нього розповімо тільки в поході;).

Побродимо околицями і візьмемо курс на старовинне німецьке містечко Свакопмунд. По дорозі заглянемо в Вельвічія Драйв, де росте особливо багато дивовижних рослин — Welwitschia mirabilis (Вельвічія дивовижна). Вони — ендеміки Наміба і, до речі, дерева. Просто стовбур захований в пісок. Величезні стрічкоподібні листки безперервно ростуть, збираючи ранкову росу. Вдосталь надивувавшись, відвідаємо мальовничий оглядовий майданчик Moon Landscape, звідки розглянемо химерні обриси гір Еронго. Поселяємося в кемпінг в Свакопмунді, а ввечері підемо в один з найбільших і найвишуканіших рибних ресторанів у світі. Гурманам особливо сподобається ця частина програми :).

Наймаємо машину з місцевим водієм і вирушаємо на джипінг по прибережних дюнах. Пісок тут підійшов впритул до океану, формуючи дуже рідкісний і красивий пейзаж. Крім відмінного джипінга нас чекає приголомшливий сніданок: устриці з шампанським у місці, де пустеля зустрічається з океаном…

Наша мета – затока Сендвіч Харбор, де мешкають тисячі рожевих фламінго. Оглядаємо одне з найнебезпечніших узбереж в світі. Берег скелетів усіяний уламками кораблів, що сіли на мілину. Наміб ненаситно поглинає своїх жертв – деякі з них можна знайти на відстані в півкілометра від води. Ми підійдемо впритул до одного такого велетня – корабля Зейла (Zeila).

Холодні води Бенгельської течії, багаті планктоном і рибою, стали домом для колоній морських левів, котиків і безлічі птахів. З берегів на цю живність полюють шакали і леви… Їдемо на мис Кейп-Кросс, де мешкає найбільша в світі колонія морських котиків.

Ближче до вечора їдемо до гранітного велетня – гори Шпіцкоппе (1829 м). Її фантастичні скелі сформовані не звичною ерозією, а обвалом схилів доісторичного вулкана. Помилуємося неповторним ландшафтом в променях призахідного сонця, адже кемпінг знаходиться прямо посеред скель Шпіцкоппе! Біля місця нашої ночівлі мешкають сарнобики (орікси), канни, антилопи, газелі, зебри… Ніч буде цікавою.

Утри присвятимо хайкінгу в околицях Шпіцкоппе і знайомству з унікальними тваринами – даманами. Вони схожі на дрібних гризунів, але насправді є найближчими сучасними родичами слонів! В околицях нашого табору їх мешкає дуже багато, і ми трошки поганяємося за ними з фотоапаратами :).

Сідаємо у джипи та їдемо в гості до оригінального племені кочівників. Хімба живуть в традиційних круглих глинобитних хатинах, покритих очеретом. Чоловіки одягаються на глобальний манер, проте жінки зберегли автентичний вигляд і життєвий уклад. Вони покривають тіло і волосся червоною охрою (що має гігієнічне підгрунтя – представниці прекрасної статі хімба миються всього раз в житті, перед весіллям). До речі, одруження на такій красуні коштує мінімум 5 корів батькам нареченої. Більше про це плем’я Вам розповість інструктор і місцевий гід, і повірте – це буде цікаво;).

Після екскурсії в селищі нас чекає ще одна пригода – відвідання ферми гепардів. Побачити цих тварин зблизька в дикій природі дуже складно, але в Намібії їх розводять на фермах, що дуже спрощує завдання. Подивимося, як поводяться ці приголомшливі кішки, сфотографуємося і помилуємося їх грацією.

Беремо курс на північ в національний парк Етоша. Нас оточують незвичні ландшафти нової пустелі – Калахарі. Парк зобов’язаний своїй назві вражаючому солончаку Етоша (130х50км), оточеному первозданними саванами. Тут водяться саванні слони, леви, страуси, бігають стада жирафів, антилоп, куду, канн… Можна зустріти рідкісних гепардів і чорних носорогів.

Дивовижно, але 80% території Намібії – приватна власність, в основному білих фермерів – нащадків колоністів. Переважна більшість сафарі організовується на таких фермах. Ми підемо іншим шляхом. Подивимося диких тварин в їх природному оточенні.

Прямо на своїх джипах об’їдемо парк і заночуємо в наших наметах. Удень можна викупатися в басейнах, які обладнані в кожному кемпінгу. Увечері ж підемо в ресторан лоджа, де скуштуємо дуже незвичайні страви: стейки з антилопи куду та орікса. Увечері на спеціально освітлених майданчиках подивимося як тварини приходять на водопій, а вночі в наш кемпінг прийдуть місцеві розбійники – гієни… Атракціон не для людей зі слабкими нервами, але 100% незабутній! Не хвилюйтеся – намети безпечно розміщені на даху;)

Їдемо вглиб Африканського континенту до смуги Капріві, яку Намібія насилу відвоювала у Анголи і Ботсвани заради виходу до річки Замбезі. Пейзажі за вікном змінюються, немов калейдоскоп. Сьогодні ми заночуємо на березі Окаванго, яка формує найбільшу внутрішню дельту на планеті (не впадає в океан, а розливається посеред савани і висихає). Прогуляємося до красивих порогів (Popa Falls), зарості папірусу, термітники, зграйки смішних мавпочок на деревах. Далі їдемо на сафарі в парк Бванмбвата, відомий неймовірною концентрацією бегемотів і крокодилів. Дивовижне відчуття – бути так близько до цих небезпечним гігантським тваринам…

Добираємося до кордону з Замбією, оформляємо візи і заїжджаємо в місто Лівінгстон, поруч з яким вирує довгоочікуваний водоспад Вікторія. Оглянемо його з боку Замбії, з парку Mosi-oa-Tunya, або «Гремящий дим». Так називали Вікторію тубільці до появи Девіда Лівінгстона, який вирішив увічнити ім’я своєї королеви. Цей водоспад – єдиний в світі, який перевищує 100 метрів і при цьому має ширину більше кілометра. Вражаюче видовище потужних каскадів доповнюється густим туманом, райдугами, пекельним гуркотом і густими джунглями на берегах Замбезі. Попутно познайомимося з дивовижним світом тропічних рослин, тварин і комах :).

На десерт викупаємося в Девіл Пуллс. Що може бути крутіше, ніж освіжитися в одному з найграндіозніших водоспадів у світі?! За бажанням уранці можна переїхати річку і потрапити в парк «Вікторія», Зімбабве, щоб оглянути це диво природи з іншого ракурсу. В обох парках представлені цікаві геологічні та етнографічні експозиції, продаються автентичні сувеніри та дивовижні «ласощі».

Прийшов час третьої країни в нашій подорожі – ми перетинаємо кордон Ботсвани! На черзі – сафарі в парку Чобе, де проживає найбільша популяція слонів на планеті. Вважається, що їх тут більше 50000! Взагалі наш заповідник – один з найстаріших і найбільших у Ботсвані, і концентрація диких тварин тут просто зашкалює. Наприклад, одних птахів налічується понад 400 видів. Досліджуємо зону Серондела – прибережну частину парку, а на ніч їдемо на канал Савуті. Це унікальне місце з’єднує річку Квандо (в парку Чобе) і Окаванго. Цікаво, що в різні пори року вода в ньому перетікає в різні боки). Увечері поспостерігаємо за бородавочниками, куду, слонами та іншою живністю.

Настає довгоочікуваний момент знайомства з найбільшою внутрішньою річковий дельтою світу. Тут могутня Окаванго розтікається по пустелі Серенгеті і висихає під палючим африканським сонцем, створюючи абсолютно неповторну екосистему. Флора і фауна цих місць неймовірні. Ми побачимо величезні колонії рідкісних птахів: чапель, смарагдового зимородка, пчолоїдів, рибних сов. Почуємо знамениті крики шуліки-рибалки і поспостерігаємо, як полюють на берегах болота леопарди, леви і гієни. А по-справжньому ми дослідимо природу Окаванго вже завтра :).

Сідаємо на каное і пливемо на екскурсію по річці, її вузьких каналах і тихих заток, майже суцільно вкритих очеретом. З-під чарівного латаття за нами наглядають бегемоти і крокодили, в очереті пасуться абсолютно неземні створіння – ситатунги, або болотні антилопи. У дельті Окаванго дуже багато унікальних видів, пристосованих до цих рідкісних умов. Найцікавіші – водяні козли (нагоги, пуку і лічі). На багатих заплавах пасуться зебри, буйволи та антилопи. За ними полює безліч хижаків, є і слони, звичайно ж. А як без них? 🙂 Напевно, сьогодні ми відчуємо себе в Африці гостріше, ніж за весь час нашої подорожі!

Прощаємося з Ботсваною і повертаємося до Намібії. По суті цей день ми присвятимо переїзду, але дорога не буде важкою. Формат нашого туру – селф-драйв сафарі, і тому ми будемо зупинятися біля вьюпоінтов і пам’яток, які захочеться оглянути. На жаль, це остання можливість поганяти безкрайніми пустелями і саванами, прямо з вікна виглядаючи жирафу чи носорога… до вечора будемо в Виндхуку, поселимося в хостел і підемо на прогулянку нічним містом. Організуємо прощальну вечірку і гарненько відпочинемо після настільки насиченої відпустки))).

На жаль, подорож до Намібії підійшла до кінця. Відлітати сумно, але найцінніше ми відвеземо з собою: враження, захоплення, фотографії та тепло нової дружби. Дивовижна Африка назавжди залишиться в наших спогадах і серцях.