Трекінг в Болгарії без рюкзаків і наметів

Прибуття в Софію, знайомство групи та переїзд в Рильські гори. Дорога веде через мальовничі передгір’я, де вже видно камянисті вершини.

Підйом на підйомнику до притулку Рилські озера (2100 м) – це наш перший пункт призначення, де ми проведемо ніч.

Після поселення – прогулянка до легендарних Семи Рильських озер. Вони розташовані каскадом на різних рівнях, створюючи один із наймальовничіших пейзажів Балкан. Ми піднімемося на оглядові точки, звідки відкриваються панорамні краєвиди на всі озера одночасно.

Ці озера мають власні назви, які відображають їхню форму або пов’язані з місцевими легендами. Наприклад, найвище розташоване Сльоза – кришталево чисте і прозоре, а Око – найглибше з усіх.

Сьогодні вирушаємо в серйозний гірський перехід по маршруту E4, що проходить через Рильський хребет. Маршрут тягнеться на висоті близько 2500 метрів і веде до вершини Мальовіца (2729 м) – однієї з найкрасивіших гір Болгарії.

На шляху нам відкриються чудові види на Еленське озеро. Спускаємось до наступного притулку – Мальовіца, який знаходиться в гірській долині на висоті 1960 м. В ньому відчувається справжня гірська атмосфера віддаленості, висоти та водночас затишку та комфорту.

Сьогодні на нас чекає перехід через перевал Поповакап, з якого відкриваються краєвиди на льодовикові озера та скелясті вершини.

Поповакапський перевал відомий своїми стрімкими схилами та високогірними луками. Це місце, де можна побачити унікальні рідкісні рослини, а якщо пощастить – навіть диких козлів або гірських орлів.

Спускаючись з хребта, ми пройдемо через букові та ялицеві ліси.

Фінальна точка дня – притулок Чічо Кіро, розташований у мальовничій долині.

Легка прогулянка до Рильського монастиря – одного з найважливіших духовних центрів Болгарії.

Монастир був заснований у X столітті і є одним із найстаріших православних комплексів у світі. Його архітектура, розписи та атмосфера залишають незабутнє враження.

Відвідаємо музей монастиря, де зберігаються старовинні книги, ікони та рукописи, а також печеру святого Іоана Рильського.

Після обіду – переїзд у Банско, де ми заселяємося в готель, гуляємо старовинним містом і пробуємо місцеву кухню.

Переходимо до Пірінських гір – ще одного фантастичного масиву Болгарії, що вражає своїми білими скельними вершинами, різкими гребенями та численними гірськими озерами.

Ранній виїзд із Банско до притулку Віхрен, звідки стартуємо на найвищу вершину масиву – връх Віхрен (2914 м). Віхрен – це друга за висотою гора Болгарії, після Мусали, і одна з найвідоміших вершин у всіх Балканах. Її білосніжні мармурові схили роблять її схожою на Альпи, а крутий підйом додає драйву кожному, хто сюди піднімається.

Якщо дозволятимуть погодні умови та буде достатньо сил, після Віхрена вирушимо ще далі – на вершину Кутело (2908 м) і далі на легендарний гребінь Кончето.

Гребінь Кончето – це один із найвідоміших і найвражаючих маршрутів Болгарії, що проходить по вузькому кам’яному гребеню. У деяких місцях його ширина всього 1,5 метра, а з обох боків – стрімкі 300-метрові урвища. Віа-феррата дозволяє рухатися безпечно, але враження від цього переходу будуть справжньою родзинкою всього походу.

З гребеня відкриваються захопливі панорами на весь масив Пірін – глибокі долини, льодовикові озера, скелясті хребти. Саме тут роблять найефектніші фото Болгарських гір!

Після переходу спуск у Віхренський цирк – фантастичну високогірну долину, де можна побачити диких кіз, що підходять зовсім близько до туристів. Біля підніжжя знаходиться льодовик Віхрена, один із небагатьох, що збереглися в Болгарії.

Окрім природних чудес, сьогодні ми побачимо ще одну унікальну пам’ятку – Байкушеву Муру, 1300-річну сосну, що є одним із найстаріших дерев у Європі.

Ніч у притулку Віхрен, де можна обговорити всі враження після цього насиченого дня.

Здійснимо перехід у долину Демяніца, що славиться своїми численними льодовиковими озерами.

Зранку виходимо на маршрут, що проходить основним хребтом Пірінських гір. Протягом цього дня побачимо нові панорами масиву Віхрен, вершини Кутело, Північний Пірін, а також вийдемо на кілька перевалів із захопливими видами.

Дорогою відвідаємо кілька високогірних озер, зокрема одне з найгарніших – Жаб’є озеро (Жабешко езеро), де у воді можна побачити справжніх альпійських тритонів!

Увечері заселяємося у притулок Демяніца.

Це буде останній серйозний гірський перехід у нашій подорожі, і він однозначно запам’ятається!

Наш шлях веде через Кралеводворський перевал – місце, де відкриваються захопливі краєвиди на всю північну частину Пірінських гір. Вершини тут майже повністю позбавлені рослинності, а мармурові породи надають пейзажам космічного вигляду.

Сьогодні ми побачимо ще одну природну перлину – Тевно озеро, що лежить на висоті 2512 м і вважається одним із найвисокогірніших озер Балкан. Його глибокі сині води створюють неймовірний контраст із білими кам’яними схилами.

Фінальна точка дня – хижа Безбог, найвисокогірніший притулок у нашій подорожі. Він розташований біля однойменного озера і є ідеальним місцем, щоб підсумувати нашу гірську пригоду.

Цього вечора можна буде згадати всі пройдені маршрути, насолодитися видом гір, що зникають у вечірньому світлі, та просто відпочити після насиченого тижня.

Останній день подорожі починається спуском на витягу в Гоце Делчев, після чого трансфер через Банско до Софії.

По дорозі можна ще раз помилуватися краєвидами гір, які стали нам рідними за цей тиждень.

Прибуття в Софію, де наша подорож завершується.