Дика Грузія | Похід по Тушеті та Хевсуреті

Перший же день нашої подорожі буде насиченим, тому зустрічаємося в столиці Грузії не пізніше 8 години ранку. Нас чекає кілька екскурсій. Спочатку виїжджаємо в Степанцминду (Казбегі). По дорозі зупинимося у фортеці XVII століття – Ананурі, скуштуємо мінеральну воду з джерела на Хрестовому перевалі. Потім відправимося оглядати кольорові травертини Трусо (відкладення кальцію з численних мінеральних джерел).

Зі Степанцминди піднімемося до храму Гергеті XIV століття, звідки у всій пишноті побачимо гору Казбек (5047м), увінчаний льодовою шапкою. Далі їдемо в гірське селище Сно, в якому відвідаємо стародавню фортецю XVI століття. І нарешті, переповнені враженнями від мальовничих гір і старовинних будівель, поставимо перший табір в нашому трекінгу по Грузії в годині ходьби від села Джута на висоті 2200м.

Трекінг в Тушетії почнеться з плавного підйому на перевал Чаухі (3338 м). Нас буде супроводжувати чудова панорама на хребет Чаухі з сімома загостреними вершинами. Тут влаштуємо тривалий привал на обід і відпочинок. Звідси вже починається Хевсуретія. Після обіду спускаємося до живописних Абуделаурских озер. Насправді тут багато озер, але три з них особливо виділяються: Синє (Блакитне), Зелене та Біле. Відзеркалення неба та зелених схилів, мінерали, розчинені в льодовиковій воді, надають озерній гладі особливих відтінків. Розіб’ємо табір неподалік. Це буде одна з наймальовничіших ночівель на маршруті – з видом на потужні скельні вежі масиву Чаухі.

Перехід 10 км, підйом 1140 м, спуск 740 м

Вранці йдемо в радіалку до найпрекраснішого з Абуделаурских озер – Білого. Вода в ньому дійсно молочного кольору, а купання в її льодовикової прохолоді посприяє перезавантаженню організму;).

Звертаємо табір і через дві години приходимо в селище Рошка. Звідси переїжджаємо в старовинне гірське село Шатілі – найпопулярніше в Хевсуретії. Вона відома своїми вежами, які об’єднані в щось схоже на фортецю дивної неправильної форми. Шатілі знаходиться на кордоні з Чечнею, і його жителі історично багато воювали, тому побудували справжню фортифікацію для захисту від ворогів. Зараз стара частина села ненаселена і ми вдосталь побродимо покинутими вуличками, подивимося каплички, погреби… Це буде справжнє занурення в атмосферу давно минулих бурхливих днів.

Тут найдовше зберігався дохристиянський уклад життя через важкодоступність і відсутність доріг. Язичницьку культуру потіснила аж радянська влада під час будівництва дороги в 1930р. Однак відгомін язичницьких обрядів до сих пір помітні на релігійних святах в Хевсуреті і Тушеті. Наприклад, біля Шатілі збереглося Джварі (святе місце) – гай, де приносять жертви (зазвичай баранів). Джварі обгороджено і вхід жінкам суворо забороняється.

Можна поставити табір поблизу Шатілі або більш комфортно облаштуватися в гостьовому будинку.

7 км, спуск 600 м, переїзд 60 км

Следующие три дня будут самыми сложными в походе по Хевсуретии. Для группы 8-10 человек мы берем коня, который везет общественное снаряжение и еду. Сначала посетим древнее захоронение Анатори. В XVII-XIX веках во время бушующих эпидемий заболевшие, чтобы предотвратить распространение болезни, добровольно уходили сюда, строили себе склепы из камня, который здесь повсюду, доживали в них последние дни и хоронили тела усопших.

Наступні три дні будуть найскладнішими в поході по Хевсуретії. Для групи 8-10 чоловік ми беремо коня, який везе загальне спорядження та їжу.

Спочатку відвідаємо стародавнє поховання Анаторі. У XVII-XIX століттях під час бурхливих епідемій заражені люди добровільно йшли сюди, щоб запобігти поширенню хвороби. Вони будували собі склепи з каменю, який тут всюди, доживали в них останні дні і ховали тіла покійних.

Тепер вирушаємо до покинутого села Муцо в ущелині річки Ардоті. Чому його покинули люди – невідомо. Але в 1931 році тут вже ніхто не жив. Цю фортецю називають «Мертве місто». Фортеця Муцо розташована на горі. Вежі та будинки незбагненним чином стоять на схилі в 60 градусів. По стежці потрібно подолати 200 метрів крутого підйому. Йти доведеться обережно – зустрічаються кам’яні осипи.

Багато туристів, що побували тут, порівнюють тутешні казкові місця з Мачу-Пікчу, хтось відчуває особливу енергетику. На вершині комплексу розташований храм-святилище, де місцеві жителі з навколишніх селищ проводили релігійні обряди. Вхід в храм був дозволений тільки жерцям. Там же, на верхівці, стоїть вежа, в яку можна потрапити, піднімаючись єдиною ледве помітною стежкою. Вежа служила для переговорів старійшин, щоб виключити можливе підслуховування.

Після Муцо ми йдемо ще вище. Нас чекає набір кілометра висоти. Навколо – альпійські луки. Табір поставимо на хребті Хідотані. Перед нами розкинуться відмінні панорамні види. Після складного підйому потрібно як слід відпочити.

Переїзд 10 км. Перехід 8 км, підйом 1000 м

Ми продовжуємо набирати висоту і переходимо через хребет Ацунта, що розділяє Хевсуреті і Тушеті. Стежка по хребту Хідотані відома приголомшливими видами на суворі круті піки Хевсуретії і сусідній гірський кряж, по якому проходить кордон двох держав. Всього в 6 км від нас буде іскритися льодовиками і вічними снігами найвища гора Східного Кавказу – Тебулосмта (близько 4500м, чеч. Тулой-лам) на кордоні з Чечнею. На ночівлю спустимося в мальовничу місцинку, де зливаються дві полонини.

Відстань: 15 км, підйом 830 м, спуск 1030 м

Сьогодні нас чекає досить протяжний трек в долині річки Квахідістскалі. Тут ми побачимо красиву і абсолютно недоторканну природу Тушетії. Минаємо кілька занедбаних сіл, поки не побачимо Гіреві – перше населене селище на нашому сьогоднішньому шляху. Тут обов’язково спробуємо традиційний місцевий напій – алуді. Це тушетинское пиво не має аналогів і відрізняється унікальним смаком. Заночувати можна в комфортному гостьовому будинку або поставити табір. У селі є кілька древніх веж.

Відстань: 17 км, спуск 450 м

Збираємо речі і залишаємо Гіреві. По дорозі заглянемо в Парсму – справжнє тушетинское сільце без хостелів і туристів. Це місце буквально дихає атмосферою автентичності. Через пару годин приходимо в Дартло – приголомшливо мальовниче поселення в Тушетії. Кілька років тому селище було покинуте, а зараз вже більше 10 сімейних готелів гостинно відчинили двері для туристів. Окрім замків, будівель і веж, в селі збереглися руїни християнської церкви, є кам’яні крісла старійшин. В центрі височіє стародавня шестиповерхова вежа, складена за тутешніми традиціям з плоского каменю без використання розчину.

Над Дартло, на пагорбах, видніються фортеці Квавло, яку ми теж дослідимо. Після обіду трохи відпочиваємо і вирушаємо далі вивчати околиці. У Тушетії багато місць, в які заборонено доступ жінкам, зазвичай вони відзначені попереджувальними знаками. Будь ласка, проявляйте повагу до місцевих традицій.

Відстань: 7 км, спуск 150 м

Продовжуємо наш похід по Хевсуретії і Тушетії. Стежка поступово піднімається на хребет Алазані і приводить нас до древніх веж Кеселя. Далі спускаємося в Омало, звідки ввечері їдемо в Кахетії.

Вражає, що в минулому окреме царство, а потім немов грузинська Сибір, покинута і розташована на околиці світу Кахетія нині сильно змінилася. Тут стає все більше готелів, кафе і уваги до туристів. Заселяємось в готель, відпочиваємо від гірського екстриму і обов’язково проводимо дегустацію знаменитих кахетинських вин.

Дистанція: 10 км

В останній день нашого походу в Тушеті і Хевсуреті ми відвідаємо ще одне особливе місце – комплекс стародавніх монастирів VI століття Давид-Гареджа. Він знаходиться на кордоні Грузії і Азербайджану в самому серці “грузинської пустелі” – Гареджійского кряжа. Природа і інопланетні види цієї місцевості зовсім не схожі на те, що ми бачили раніше. На стінах печер, де жили ченці, збереглися чудові фрески IX-XIV ст. До складу комплексу входять більше 20-ти монастирів і 100 печер, а його довжина становить 25 км – буде на що подивитися;).

По дорозі в Давид-Гареджі ми відвідаємо виноробню, побачимо, як виробляють вино кахетинським методом в глиняних посудинах – квеврі. Квеврі бувають будь-яких розмірів – від звичних (з бочку) до велетенських, на кілька сотень літрів. Зловимо момент і купимо чудового вина. Таке вино зберігається в квеврі або в дерев’яних бочках і зазвичай продається тільки на розлив. Такий асортимент якісних вин є, напевно, тільки у Франції. Але Грузія – батьківщина виноробства, і ми, сповна поважаючи це, продегустуємо приголомшливі напої богів.

У Кахетії наш похід від Хевсуретії до Тушетії закінчується. У столиці ви зможете опинитися вже до вечора. Учасники походу повертаються додому. Враження від гірських пейзажів, чистих річок і краси льодовикових озер, великих альпійських лугів і древніх будівель залишаться в ваших серцях і поповнять колекцію фотографій з походів по різних куточках світу.

Якщо програма цього походу здалася Вам занадто складною, пропонуємо ознайомитися з нашим походом по гірській Сванетії.