Маршрут здобув світову популярність серед фанатів активного відпочинку і піших походів в гори. Він вважається одним з наймальовничіших на планеті і приваблює безліч бажаючих доторкнутися до величі і могутності Гімалаїв. Трек можна пройти мінімум за дев’ять переходів (6 туди і 3 назад), але потрібно додатково закласти ще хоча б два акліматизаційних дні. Дійсно, на висоті від 2800 м висока ймовірність розвитку гірської хвороби, а Лукла (старт походу) лежить на 2860 м н. р. м.
Сагарматха
Територія, на якій знаходиться Джомолунгма, підступи до неї і ще 6 вершин, з 1976 року стала національним парком Сагарматха. Тому, попри значну кількість туристів, природа навколишніх місць не завалена горами сміття і зберігає свою первозданну красу. Сагарматха включає ще 2 восьмитисячники – Лхоцзе (8516 м) і Чо-Ойю (8201 м), прекрасну Ама-Даблам (6856 м), Нупцзе (7855 м), Пуморі (7165 м) і Тамсерку (6808 м).
Природа Гімалаїв
До 3000 м схили вкриті субальпійськими хвойними лісами, вище починають з’являтися рододендрони і магнолієві. Від 4000 до 5000 метрів трек проходить через східногімалайські альпійські луки і чагарники, а далі — неживою голою долиною льодовика Кхумбу, який стікає з улоговини між Джомолунгмою, Лхоцзе і Нупцзе. Фінальний відрізок шляху треба подолати вже по морені.
У парку можна зустріти Ірбісів (снігових леопардів), гімалайських бабаків, ласк. Але більшість місцевих видів — це витривалі парнокопитні: блакитний баран, такін, тари, серау. Зустрічаються рідкісні кабарги (мускусні олені).
Ущелина Дудх-Косі
Маршрут вздовж ущелини р. Дудх-Косі — однієї з найбільш бурхливих, крутих і важкопрохідних високогірних річок в світі. Перші кілька днів раз у раз треба переходити Дудх-Косі по дерев’яних підвісних мостах над 50-ти метровими проваллями. Верхів’я річки настільки небезпечна, що сплави там заборонені.
Що подивитися в треккінгу
Аеропорт, який приймає мандрівників в Луклі, сам по собі стане пригодою. Його півкілометрова злітно-посадкова смуга, до того ж під ухилом, закінчується крутим обривом. Біля смуги стоять ступи і каплиці декількох релігій – тут просять богів захистити літаки і навіть практикують жертвопринесення з цього приводу :).
Намче-Базар
Це шерпське містечко колись було важливим стратегічним пунктом в торгівлі між Тибетом і Непалом, адже тут перетиналися купецькі шляхи. Але зараз воно абсолютно реорганізувалося під туристів. У Намче туристи, які йдуть до БЛЕ, зазвичай проходять першу акліматизацію. Побудований на висоті 3440 м прямо над ущелиною Дудх-Косі, а з боків його оточують два шеститисячники – Конгде-Рі і Тхамсерку.
У селищі багато магазинів зі спорядженням, сувенірних крамниць, барів, кафе, ресторанів і готелів. В суботу з’їжджається стихійний ринок з виробами традиційного шерпського промислу, їжею, національними костюмами та іншим. Є безкоштовний музей зі скромною експозицією побуту та історії альпінізму. Сходити туди варто заради оглядового майданчика, посеред якого встановлений пам’ятник Тенцинга – шерпи, котрий в парі з Едмундом Хілларі вперше в історії підкорив “Божественну Матір Життя”. З майданчика відкривається дивовижна панорама і вже видно Джомолунгму. Ближче познайомитися з культурою населення можна в музеї побуту шерпів і в центрі тибетської медицини, де продаються цілющі трави.
В околицях знаходиться буддійський монастир Кумджунг, в якому зберігається скальп снігової людини. Поруч знаходиться школа альпінізму, заснована Хілларі.
Ама-Даблам
Майже весь час зі стежки видно Ама-Даблам (6814 м), яку вважають однією з найпрекрасніших вершин в світі. Її форма, напевно, відома кожному, вона зображена навіть на рупіях. Альпіністи ж практично моляться на її неприступні стіни;).
Тенгбоче
У цьому селі побудований найвідоміший монастир Сагарматхи. Тенгбоче-гомпа знаходиться на висоті 3867 м в місці злиття двох бурхливих річок і оточений високими скелястими піками Гімалаїв. Тут сповідують традицію буддизму Ваджраяни. Засновником був монах з Ронгбуку — найбільш високогірного монастиря в світі, розташованого з іншого боку Джомолунгми, біля південного БЛЕ. У Тенгбоче альпіністи, які йдуть на вершину світу, ставлять свічки і просять допомоги у богів, а ченці здійснюють обряд благословення. На маршруті є ще одне священне і мальовниче місце — ступа в Дінгбоче.
Долина Кхумбу
Зазвичай трекери виходять в базовий табір з двох можливих місць ночівлі: Горакшеп (5164 м) або Лобуче (4940 м). Обидва села знаходяться в долині Кхумбу недалеко від морени, тому ночі тут холодні. Часто лоджії не опалюються, а навіть у високий сезон температура після заходу сонця може опускатися до -5ºС.
Горакшеп лежить на березі однойменного висохлого озера, дно якого зараз нагадує марсіанські ландшафти: млява пустеля, до того ж замерзла… З шерпського назва означає «мертвий ворон» і добре передає загальну атмосферу. Ніщо не може вижити тут і населення існує виключно завдяки туризму. Але сувора краса Горакшепа сповнена величі, адже його оточують чудові стіни по-справжньому високих гір.
Фінальна ділянка треку до базового проходить по морені і виводить в гігантський льодовиковий цирк, де і знаходиться базовий. Тут базуються шерпи, організатори, альпіністи, споряджаються експедиції, закидаються речі, балони, готується їжа – життя кипить і вирує. Якщо пощастить, можна поспілкуватися з альпіністами, які йдуть на вершину або вже спускаються – ці люди можуть розповісти багато цікавого.
Кала-Патхар
З табору видно стіну Лхоцзе, але не вершину. Ті, хто хоче побачити королеву Гімалаїв зблизька, часто піднімаються на Кала-Паттар (Кала Патхар, 5550 м). Сходження з Лобуче займає 3-4 години, з Горакшепа – 1-2. Більшість найпопулярніших знімків Джомолунгми зроблені саме звідси. Радує і те, що можна зустріти світанок на вершині з приголомшливим видом :).
У статті ми розповіли лише про деякі з приголомшливих місцях, які є на треку до базового табору Евересту. Це, так би мовити, обов’язкові пам’ятки на найкоротшому маршруті до БЛЕ.
У Сагарматсі є десятки монастирів і ступ, високогірні льодовикові озера з кришталевими водами, автентичні села, чудові перевали і локальні вершини з неймовірними видами на головні восьмитисячники планети. Один з найбільш мальовничих варіантів подорожі – трекінг через озера Гокіо.
Складність трекінгу до базового табору Евересту
Гімалаї — непрості гори, і це потрібно враховувати. Маршрут характеризується значними перепадами висот, складним рельєфом і непередбачуваними погодними умовами. У Лобуче в квітні спокійно може повалити сніг, зробивши стежку слизькою, важкопрохідною. Денні переходи становлять 10-12 км — пристойна відстань з урахуванням симптомів гірської хвороби і розрідженого повітря.
Трек до базового табору має складність вище середньої. Тобто для проходження потрібно мати нормальну фізичну підготовку або вище середньої і хоча б мінімальну практику походів в гори.
Але він не вимагає спеціальних навичок або досвіду альпінізму. До того ж дає можливість найняти портерів для перенесення речей і викликати вертоліт в практично будь-яку локацію. Тому прийнято вважати, що піти в БЛЕ можуть всі бажаючі. Дійсно, на треку зустрічаються найрізноманітніші люди у віці від 10-ти до 80-ти років, з різним ступенем ожиріння, куріння, сп’яніння і т. д. :))) Це не означає, що ми рекомендуємо практикувати подібне. Але кожен фізично здоровий і активний турист дійсно може побачити дах світу і провести незабутні тижні посеред прекрасних Небесних гір Непалу.
Туристам, яким набрид одноманітний відпочинок на території готелів і пляжів, рекомендуємо спробувати нове захоплення – трек до Евересту. Гімалайські гори відрізняються особливою красою, незвичайним гірським повітрям і спокоєм, який можуть подарувати тільки гори.
Клуб Pohod V Gory запрошує всіх бажаючих вирушити в трекінг в Гімалаях. Непал – цікава країна з унікальною культурою, чудовою природою і найвищою горою в світі.
Не варто думати, що цей трекінг повністю відріже Вас від цивілізації. Під час подорожі група обов’язково зупиняється в готелях і лоджіях – спеціальних туристичних притулках, де завжди є туалет, душ і часто інтернет. До речі, вай-фай вже ловить на вершині світу;).
Трек до БЛЕ
Починається подорож зі столиці Непалу – Катманду, де туристи зустрічаються в призначений день. Кожну групу супроводжує досвідчений інструктор, який зробить все, щоб походи в горах пройшли без труднощів. Трекінг до базового табору Евересту під силу кожній людині — навіть дуже далекій від альпінізму.
Вирушаючи в похід по горах, потрібно бути готовим до різниці температур на висоті. Вдень може гріти сонечко і буде досить тепло (близько 20 градусів), проте вночі температура швидко опускається нижче нуля, тому з собою важливо брати теплий одяг.
Хто не мріє побачити Еверест? Дуже багато людей, які люблять гори, займаються альпінізмом і просто цінують здоровий спосіб життя, хотіли б подивитися на найвідомішу в світі гору. Висота Евересту досягає 8848 метрів. У Тібеті цю гору, яка знаходиться на кордоні Непалу та Китаю, ще називають Джомолунгмою (божественної матір’ю життя), а в Непалі її звуть матір’ю Богів. Її сила, міць і чарівна краса приваблюють, дозволяють доторкнутися до однієї з таємниць всесвіту.
Будь-який високогірний похід, включаючи цей, передбачає значні перепади висоти і залежить від вітру і погоди. Саме вони представляють основну небезпеку, тому дуже важливо слухати інструктора і виконувати все, що від Вас вимагають. Тоді все пройде спокійно і Ви відчуєте себе переможцем.
Під час походу Ви зможете не тільки вивчати чудові гірські пейзажі, а й оглянути буддистські храми, стародавні монастирі та інші цікаві і гідні уваги пам’ятки.