Трекінг до Евересту | Південний базовий табір + озера Гокіо

Інструктор зустрічає учасників в міжнародному аеропорту Трибхуван (Tribhuvan International Airport), розташованому в 6 км від центру столиці. На місці оформляємо візу (40$). Беремо таксі і їдемо до готелю. З перших же хвилин занурюємося в скажений ритм міста. Круговерть людей і машин створює враження, що всюди панує хаос. Через деякий час шок мине й Ви навіть звикнете до цього дивного місця. Наш готель знаходиться в туристичному районі міста – Тамелі. Тут є безліч магазинчиків, де можна придбати спорядження та одяг для трекінгу за хорошою ціною.

Скористаємося рейсом внутрішніх авіаліній і перелетимо до точки старту пішої частини трекінгу до Евересту – в селище Лукла (2860 м), яке служить перевалочним пунктом для туристів і альпіністів в районі Кхумбу (східний Непал). Зверніть увагу, що безкоштовно дозволено провозити з собою багаж вагою 10 кг і ручну поклажу в 5 кг. Будьте готові до екстремального польоту над Гімалаями зі складною посадкою. Якщо виникне необхідність, після приземлення наймаємо носіїв (портерів) і йдемо до селища Пакдінг (Пхакдінг).

Подолаємо 7 км.

Пішки вирушаємо в Намче-Базар (3440 м. н. р. м.) – містечко, орієнтоване нині на туристів і заповнене готелями, магазинами, ресторанами. Колись тут було перехрестя древніх торговельних шляхів.

Ми забралися ще не дуже високо і гірська хвороба поки щадить нас. Минаємо кілька маленьких сіл, до кінця дня подолаємо затяжний підйом до пункту призначення. На захід від селища височіє гора Конгде-Рі (6187 м), а на схід — Тхамсерку (6623 м). Уявляєте, які відкриваються види?

Відстань 10 км, піднімемося на 800 м.

Ми обов’язково повинні провести правильну акліматизацію, щоб комфортно почувати себе далі. Залишимо речі в готелі і йдемо на цілий день в акліматизаційну радіалку. Стежка дуже красива, до середини дня ми зможемо здалеку глянути на Джомолунгму і четвертий по висоті восьмитисячник — Лхоцзе (“Стіна”). В Кумджунгу, що знаходиться на 3780 м біля підніжжя священної гори Кхумбу (Khumbila, 5761 м), відвідаємо буддійський монастир. Стверджується, що тут зберігається скальп снігової людини — єтті. Над селищем височить одна з найкрасивіших вершин світу — Ама Даблам (Ама-Даблан, Аму-Даблан), висота головного піку – 6814 м, нижнього – 5563 м. Характерна форма зробила її загальновідомою. Її зображення присутнє навіть на деяких банкнотах місцевої рупії.

Пройдемо 11 км, набір і спуск 500 м.

Відпочивши і звикнувши до умов високогір’я, продовжуємо наш трекінг до Евересту. Нас чекає південний базовий табір! Вранці відразу опиняємося на дуже мальовничому траверсі, звідки добре видно Джомолунгму, Лхоцзе і красеня-Ама Даблан. Час від часу на шляху трапляються буддійські ступи з мантрами, що тріпочуть на вітрі. Рівна стежка незабаром спускається в глибокий каньйон, звідки знову доведеться підійматися вгору. Після обіду прийдемо в Тенгбоче-гомпа (монастир). Саме тут, в цьому храмі, проходять церемонію благословення ті альпіністи, які йдуть на вершину світу. Трохи відпочивши, підемо в радіальний вихід і наберемо ще 300 м для кращої акліматизації.

Відстань 10 км, підйом 500 м, спуск 200 м.

Дуже мальовнича дорога веде нас все далі в напрямку Тибету. Ми продовжуємо акліматизуватися і пересуваємося повільно, не даючи організму повного навантаження. На нічліг зупинимося в селі Пангбоче (Pangboche, 3930 м), звідки підемо в радіалку до позначки 4500 м.

Відстань 9 км, набір 800 м.

Ми піднімаємося все вище і вище, сьогодні подолаємо позначку 4000 м. Помітно похолодає, особливо ввечері в лоджії. По дорозі милуємося шеститисячником Тамсерку і Ама Даблам, який вже змінив свої обриси і перетворився на величезну піраміду. В Дінгбоче знаходиться буддійська ступа. Заселившись тут в лоджії, йдемо в радіалку. Цього разу маємо перевищити позначку в 5000 м. Трекінг до базового табору Евересту вимагає серйозного ставлення до здоров’я і правильного звикання до висоти.

9 км, середній набір 1000 м (разом з акліматизаційним виходом).

Сьогодні буде легкий день, ми продовжуємо насолоджуватися вражаючими панорамами Гімалайських гір і потроху акліматизовуємося. Маршрут виводить в долину льодовика Кхумбу і йде уздовж його морени до самого базового табору. Ночувати будемо в Лобуче, звідки можна милуватися колосальними масштабами льодовика.

Пройдемо 8 км, вгору 800 м.

Переходимо в долину льодовика Кхумбу. Види навколо змінюються і нашому погляду відкривається гострий пік Нуптзе (7861 м). Стежка тут вже не така втоптана, як в попередні дні, і потрібно уважно дивитися під ноги. На нічліг зупинимося в невеликому шерпському селі Горак-Шеп, 5170 м. «Gorak Shep» шерпською говіркою означає «мертвий ворон», на цій землі не сходять рослини і їх не можна вирощувати, та й висота бере своє. Жителі села займаються обслуговуванням туристів, альпіністів і носильників. Пообідавши тут, вирушаємо до базового табору Евересту. Це – святая святих альпінізму. Можливо, нам пощастить зустріти експедицію або людей, які підкорили вже не один восьмитисячник. Помилуємося масштабами льодопаду Кхумбу. Це місце з дивно аурою, і на хвилинку ми зможемо відчути себе справжніми завойовниками восьмитисячників.

Пройдемо: 19 км, вгору 480 м.

Встаємо дуже рано, щоб встигнути вийти до сходу сонця. Наше завдання – зустріти світанок якомога ближче до вершини Кала-Паттар (Кала-Патхар, 5550 м), саме звідси відкривається чудовий вид на Джомолунгму від підніжжя до вершини. Туристів багато, так що затримуватися не варто. Повертаємося в лодж в Горак-Шепу, снідаємо і трохи відпочиваємо. Далі з рюкзаками спускаємося до села Дзонгла, звідки завтра почнемо сходження на перевал Чо Ла. Пропускаємо численні каравани яків, які несуть вантажі в БЛЕ для нових експедицій.

Сумарна відстань: 15 км, зліт 580 м, спуск 1480 м.

Перевал Чо-Ла (Cho La Pass, 5367 м) – одне з найсерйозніших випробувань на нашому маршруті. Складність полягає не тільки в висоті перевалу, але і в крутизні схилів, якими нам доведеться підніматися. Це буде важкий і довгий день. Після спуску в долину нам належить перетнути льодовик Нгозумпа (Нгозумба, Ngozumpa glacier). До речі, це найбільший льодовик Гімалаїв, його протяжність – 36 км! Він сходить з восьмитисячника Чо-Ойю, що на тибетському означає “Бірюзова Богиня”. Вся поверхня льодовика покрита породою, яку він вигриз з гірських схилів і несе вниз. Проходимо біля величезних тріщин і льодовикових лагун. Увечері прийдемо в маленьке селище Гокіо, що розташувалася на березі озера Дудх Покхара (4750 м). У цьому місці відчувається різкий континентальний клімат, помітно похолодає.

Трек: 10 км, набір 500 м, спуск 600 м.

Без рюкзаків радіально прогуляємося до верхніх озер Гокіо (Гокьо). Тут вже набагато менше туристів, і природа здається абсолютно незайманою. Долиною постійно розносяться звуки далеких лавин і каменепадів. Відкривається вид на чотири восьмитисячники: Джомолунгму, Лхоцзе (8516м), Макалу (8481м) і Чо-Ойю (8201м). У таких місцях відчуваєш велич гір і розумієш, що ти – лише піщинка перед могутністю природних стихій. Оглянемо кілька озер, побачимо льодовик і повернемося назад в лодж. Хто втомився, може сьогодні залишитися в лоджі й трохи відпочити.

Пройдемо 10 км, перепад 120 м.

Встаємо рано вранці, нас чекає сходження на Гокіо-рі (Gokyo Ri, 5330 м) без рюкзаків. З вершини відкриваються Еверест (Джомолунгма), Лхоцзе, Чо-Ойю, Макалу і озера Гокіо. Намагаємося зафіксувати неперевершену красу в серцях і на фотографіях. Після невеликого відпочинку спускаємося назад в наш лодж. Тут обідаємо, відпочиваємо. І знову в дорогу. Нам належить спуститися вниз до селища Мачермо. Стежка прокладена практично в одній площині, без значних перепадів. Пройдемо мимо двох гігантських озер, котрі підживлює льодовик.

Загальна відстань: 16 км, вгору 500 м, спуск 800 м.

Нас чекає затяжний перехід до Намче-Базару, який після стількох днів пустельного високогір’я нагадує галасливий вулик;). Йдемо через села Долі і Кумджунг. В останньому ми з вами вже були, кільце замкнулося. Нам зустрінуться групи, яким ще належить побачити Базовий табір Евересту. Можливо, ці люди шукають красот природи, просвітління, мудрості Будди або благословення лам. Але в одному можна бути впевненим: в Гімалаях кожен знайде відповіді на свої питання.

19 км, спуск 1400 м

Знайомою стежкою повертаємося в Луклу. Будемо сподіватися, що мінлива погода цього регіону змилостивиться і не порушить планів на завтрашній виліт.

Швидкий перехід: 17 км.

Якщо все складеться, ми прилетимо в столицю за розкладом. Час, що залишився, присвятимо огляду визначних пам’яток. Відвідаємо храми Сваямбунатх, Пашупатинатх, ступу Боднатх і інші. На цьому наш трекінг до Евересту закінчується і ми можемо летіти додому.

У кого є ще час і бажання дізнатися більше про цю дивовижну країну, можуть залишитися і відвідати національний парк Чітван (Chitwan, «Ліс леопардів»). Він розташований в 200 км від Катманду і повністю покритий джунглями. Після гімалайських холодів приємно опинитися в рівнинному, більш м’якому і теплому кліматі. На території площею в 932 кв.км. багато мальовничих річок, невеликих озер. Тут мешкають слони, ведмеді-губачі, леопарди й кранові носороги, кабани, прісноводні дельфіни, крокодили, понад 350 видів птахів королівські бенгальські тигри.