Похід у Високих Татрах

Група зустрічається з інструктором в Кракові. Часу на екскурсії не буде – оперативно заскакуємо в автобус до Закопаного, звідки починається піша частина маршруту. Йдемо під покровом мальовничого змішаного лісу, вдихаючи на повні груди чисте гірське повітря. Поляки трепетно ставляться до своєї природи і зберегли її в ідеально первозданному вигляді. Туристи мають право ходити тільки по маркованих шляхах, багаття або кемпінги заборонені. Але завдяки цьому навколо стежки буяє справжнє дике життя, а звірі й птахи відчувають себе як вдома, зовсім не лякаючись людини. Зупиняємося на ночівлю в затишному схроніську (Schronisko – польський варіант туристичного притулку). Якщо залишиться час, радіально піднімемося на локальну гору (1894м) і помилуємося першими видами Високих Татр.

Швидкий перехід: 7,5 км. Піднімемося на 678м, спустимося на 155м

Прокидаємось уранці – нас чекає дуже мальовничий перехід! Впевнено набираємо висоту і виходимо із зони лісу на запашні альпійські луки, увінчані візитною карткою Високих Татр – монументальними громадинами стрімких скельних масивів. Ось заради чого ми прийшли в Татри! Піднімаємося на клиноподібний гребінь хребта Червоне Верхи (слов. Червне Верхи). По ньому проходить польсько-словацький кордон, який тягнеться аж до нашої наступної мети — вершини Каспарови-Верх (Kasprowy Wierch, 1987 м). Відчувши висоту і зробивши багато фото, спускаємося в мальовниче лісове схронісько на відпочинок. Якщо пощастить, вниз нас підкине канатка;)

Трек: 9,5 км. Набір 932м, спуск 517м

Рано вранці стартуємо на Заврат (2158м). Майже відразу побачимо чарівне гірське озеро (czarny staw gąsienicowy), яке лише розохотить нас в прагненні до Долини. Сходження буде нелегким, кам’яна стежка прокладена під сильним ухилом. Трохи допоможуть провішані ланцюги. Але праця того вартує! З гребеня Заврата нам відкриється дивовижний вид на Польські Татри і знаменитий Орлиний Шлях (Orla Perc) – скельний маршрут неймовірної крутості (у всіх сенсах :). Майже вертикальні стіни хребта обвішані ланцюгами, без яких, напевно, жоден сміливець не зміг би підкорити гострий, як лезо, хребет Орла.

Далеко внизу видніється синява «гірських очей», і ми починаємо спуск до їх прохолодних кришталевих вод.

Приходимо в Долину П’яти Ставів, де серед рельєфних і контрастних відрогів Татр на висоті 1600м притулилося кілька озер чудової краси. Заночуємо на березі одного з них, насолоджуючись заходом і світанком над спокійною гладдю.

Трек: 10 км. підйом 850м

Рухаємося панорамним високогір’ям в оточенні Високих Татр до легендарного Ока – гордості всього польського народу, найбільш приголомшливому з усіх татрських озер. Закидаємо речі в схронісько, їмо і тікаємо до Морського, оглядаючи його з усіх боків. Робимо фото, запам‘ятовуємо чарівність миті і йдемо вище — до Чорного Ставу під Рисами (Czarny Staw pod Rysami, 1,583 м). Він лежить під вершиною польських Татр – Риси, яка виглядає чудово з його берегів;). До речі, Став під Рисами має глибину 76 метрів! Увечері спускаємося до притулку на ночівлю.

Настав час, заради якого ми пішли в похід Татрами. Йдемо вгору на вершину Риси. Стежка нелегка (але на Заврат складніше 🙂 і ми до неї готові. Ось вона – сувора Риси! А з її піку видно всі Татри в їх мовчазній красі… Упиваємося свободою, яку дарують тільки гори, запам’ятовуємо розкішні обриси хребтів, долин, кулуарів, і спускаємося в наш імпровізований «базовий табір» на заслужений відпочинок.

Підйом і спуск: 1350м — дуже круті, з ланцюгами; довжина переходу – 13 км!

Спускаємося в Закопане, звідки їдемо до Кракова. Тут ми прощаємося з інструктором і групою, роз’їжджаючись по домівках. Але краса Польських Татр ще довго будуть свіжі в нашій пам’яті. Якщо є можливість, радимо залишитися в Кракові на день і відвідати його музеї, Маріацький костел, Сукняні ряди, погуляти історичним центром або з’їздити в соляні шахти Велички.

Перехід 9км, спуск на 1250м