Похід вулканами острова Реюньйон

Група зустрічається в одному з готелів головного адміністративного центру острова Реюньйон — Сен-Дені. Весь день буде присвячено збору групи, акліматизації до нових кліматичних умов та прогулянкам містом. Це дуже контрастне місто, де переплелися різні культури та релігії. У готелі можна буде залишити речі, які не знадобляться вам у горах, але ми наполегливо рекомендуємо не брати нічого зайвого. Прогулюючись колоніальним містом, будемо насолоджуватися видом схилів вулкану, на які вже завтра почнемо підйом.

На автобусі добираємося до гірського селища Ле Брюле, звідки й починається активна частина походу островом Реюньйон. Неспішно піднімаємося тропічним лісом до притулку в національному парку Roche Ecrite. Стежка плавно, але неухильно веде нас усе вище й вище, аж до зони вологих високогірних лісів. Ця частина острова характеризується більш вологим кліматом, тож майже гарантовано, що протягом дня ліс і навколишні гори будуть оповиті загадковими туманами та дощовими хмарами. Проте під вечір хмари обов’язково розійдуться, і ми побачимо, як неймовірний ліс із деревоподібних папоротей заграє яскравими барвами заходу сонця. Ночуємо в туристичному притулку, розташованому посеред густого лісу. Вечеряти будемо традиційною стравою остров’ян — рисом із місцевими сосисками та сочевицею. Повірте, це дуже смачно.

👣  9 км, набір 830 м

Прокидаємося о 5-й ранку і з ліхтариками починаємо підйом на гору La Roche Ecrite (2250 м). Небо на обрії починає рожевіти, зірки і Чумацький Шлях поступово тьмяніють. Схід сонця зустрінемо на вершині, звідки відкривається чудовий краєвид на весь кратер Salazie. Звідси вперше побачимо найвищу точку нашого маршруту — Пітон-де-Неж (3070 м). Це буде незабутній ранок.

Повертаємося назад до притулку, снідаємо, збираємо наші речі й спускаємося гострим вулканічним гребенем до селища До д’Ань, де зупинимося на ніч у притулку. Наш шлях пролягатиме через дуже красивий ліс, серед гущавини якого час від часу будуть відкриватися неймовірні панорами цирку Мафате.

👣 15 км, нагору 400, спуск 1250 м

Складний і насичений день. Спускаємося в долину річки Гале, де навколо нас до небес здіймаються прямовисні схили кальдери величезного вулкана, рясно вкриті густими лісами. Вище за течією ми потрапляємо в дуже вузьку та мальовничу ущелину з прозорою, кришталево чистою водою. Купаємося, а потім, одягнувши сандалі, йдемо вгору по руслу річки, перетинаючи її нескінченну кількість разів. У другій половині дня гірськими серпантинами починаємо підйом на західну стіну цирку Мафате. Зупиняємося на нічліг у селищі Лез Оранжер. У кратері Мафате немає автомобільних доріг, і дістатися сюди можна лише пішки або на гелікоптері. Гелікоптери тут літають дуже часто, як справжні таксі. Тому побачити, як вертоліт сідає десь посеред крихітного села, — звична справа на Реюньйоні.

👣 13 км, перепад висот 1100 м

Сьогодні на нас чекає насичений і дивовижний день. Ранок у високогірному селищі Лез Оранжер буде свіжим і сонячним. Після сніданку в гірському притулку ми вирушаємо по мальовничій стежці, яка то стрімко набирає висоту, то спускається вниз. По дорозі ми зможемо підкріпитися солодкою мушмулою та плодами замалака, відомого як “китайська вишня”. З такими смачними привалами ми досягнемо перевалу La Breche, з якого відкривається неймовірна панорама на Пітон-де-Неж. Спускаємося до водоспаду Trois Roches, чиї води падають у глибоку розщелину і зникають десь у товщі вулканічного острова. Далі рухаємося до підніжжя гори Гранд Бенард, де зупинимося в селищі Марла, щоб набратися сил перед підйомом на перевал. До речі, тут є чудовий туристичний бар, де в веселій і шумній компанії таких самих любителів походів можна спробувати місцеве пиво «Додо» та весело провести час.

👣 13 км. ↑ 1240 м., ↓ 660 м.

Піднімаємося на перевал Taibit. Назва перевалу походить від малагасійського слова “taibitro”. Так його назвали в XVIII столітті раби-втікачі, і це буквально означає «великий палець». Дійсно, навколишні скельні вершини нагадують величезні колони, що піднімаються високо в небо. Сьогодні ми знову побачимо ендемічні ліси Реюньйону. Як і на Мадагаскарі, острові Пасхи та багатьох інших островах, перші поселенці Реюньйону вирубали майже всі ліси, не дбаючи про майбутнє. У тутешніх джунглях ростуть тамаринд, лічі, манго, хлібне дерево, евкаліпти, гортензії, гігантські папороті, ліани… А орхідеї Реюньйону відомі на весь світ. Сотні видів, 50 з яких ендемічні, досі зустрічаються в джунглях, якими ми пройдемо. Якщо нам пощастить, зможемо побачити їх на нашому шляху.

Спускаємося в мальовниче містечко Сілаос біля підніжжя найвищої гори острова. Це своєрідне «Шамоні» Реюньйону. Тут безліч старих готелів, збудованих у колоніальні часи, багато кафе, сувенірних магазинів, і всюди панує неповторний вайб. Ніч у готелі.

👣  9 км, набір 800 м, спуск 1100 м.

Неспішно прокидаємося, снідаємо і виходимо на маршрут. Піднімаємося до притулку Gîte Caverne Dufour. Йти доведеться постійно вгору майже 3-4 години, і це стане для нас справжнім випробуванням на витривалість. Більша частина шляху пролягає через густий тропічний ліс, що росте на стрімких схилах. Тут мешкає безліч тропічних птахів, можна побачити хамелеонів.

Досягнувши штурмового притулку біля вершини, заселяємося і відпочиваємо. Будемо насолоджуватися неймовірними панорамами острова, що відкриваються зі схилів Пітон-де-Неж. Рослинність довкола вже субальпійська — всюди зарості невисоких чагарників, вкритих лишайниками. Захід сонця буде неймовірним, а з веранди притулку ми побачимо нашу наступну ціль — Пітон-де-ла-Фурнез.

👣 5 км, набір 1260 м

Встаємо о 4 ранку і ще затемна піднімаємося на вершину, щоб зустріти світанок. Буде вітряно і прохолодно, як на справжньому сходженні. З самої верхівки ми побачимо майже весь острів і рожеве море хмар над Індійським океаном. У сходженнях на островах є особливий шарм 🙂 Пітон-де-Неж у перекладі означає «снігова гора», оскільки під час тропічної зими вона іноді покривається снігом. Вершина та її хребет дуже красиві: скелясті, з різко окресленими піками та крутими перепадами висот.

Повертаємося назад до притулку, снідаємо, трохи відпочиваємо і спускаємося краєм величезного плато до наступного місця ночівлі. Стежка пролягатиме через високогірні болота та дуже вологі тропічні ліси. Важко повірити, що вся ця волога конденсується тут з океанічних хмар. Ночуємо в дуже атмосферному жіте (так французи називають місцеві гірські притулки) з неймовірним видом на цирк Салазі та гору Roche Ecrite, на яку ми піднімалися в перші дні походу на острові Реюньйон.

👣 18 км, підйом 600 м, ↓ 1500 м

Традиційно зустрічаємо неймовірний світанок, який знову перевершить попередній. Після цього ще трохи поніжимося в ліжку, поснідаємо і вирушимо на радіальну прогулянку. Про існування долини Trou de Fer людство дізналося лише наприкінці XX століття, а перші мандрівники змогли дослідити каньйон лише в 1989 році. Ми ніби опинилися в книзі «Загублений світ», посеред первозданних джунглів та велетенських водоспадів. Щоб побачити всю красу, треба прийти якомога раніше, поки туман і хмари не сховали її від цікавих поглядів. Бажаючі можуть повернутися сюди наприкінці походу на гелікоптері. Після обіду спускаємося в Hell Bourg — ще одне невеличке туристичне містечко, загублене серед гір і лісів цирку Салазі. Вечір проводимо в одному з місцевих ресторанчиків, ділячись враженнями від побаченого.

👣 14 км ↓ 570 м.

Вранці насолоджуємося видами цирку Салазі. Оглянемо водоспад Voile de la Mariée (“Фата нареченої”). Потім вирушаємо до вулкана Пітон-де-ла-Фурнез. По дорозі заїдемо до океану, а також будемо зупинятися на запаморочливих оглядових майданчиках з видом на південну частину Реюньйону. На ніч залишимося в притулку серед лавової пустелі з чудовим видом на вулкан. Якщо вулкан буде активним, то ввечері підемо подивитися на гарячу лаву, а якщо пощастить — побачимо справжнє виверження. Ночуємо на висоті більше 2000 м, тож на вулиці буде холодно, а небо буде дуже зоряним.

І знову ранній підйом — поспішаємо вирушити на трек саме під час світанку, щоб побачити вулкан у рожевому світлі сонця, що сходить. Сьогодні йдемо на Balcon de Dolomieu — майже найвищу точку Пітон-де-ла-Фурнез (2485 м). Гуляємо лавовими полями, досліджуємо місця попередніх вивержень. Якщо вулкан буде активним, доступ туристів до цих місць буде суворо регламентований, і маршрут можуть закрити для відвідування в будь-який момент, тому потрібно бути готовим до такого розвитку подій. Ночуємо в нашому високогірному притулку.

👣 12 км. ↑↓ 400 м.

Йдемо вздовж кальдери вулкана, насолоджуємося його видами з різних боків. Далі починаємо тривалий спуск на південь, до гостинних берегів Індійського океану. Перетнемо всі висотні пояси рослинності острова і, врешті, знову опинимося в соковитих і непролазних джунглях. Сьогодні ми завершуємо наш похід по знаменитому маршруту GR R2, який вважається найповнішим туристичним пішим маршрутом, що охоплює практично всі найцікавіші місця Реюньйону.

👣 18 км. ↓ 1800 м.

Спускаємося до берегової лінії і потрапляємо на узбережжя з пальмами, драценами та панданусами. Заїдемо насолодитися величчю океанічних хвиль на мисі Cap Méchant. Також відвідаємо чудові водоспади Cascade du Trou Noir і Grand Galet. Найсміливіші можуть навіть скупатися в їх холодних водах.

Далі прямуємо в Сен-Жиль — один із курортів південно-західної частини острова, де насолодимося відпочинком на піщаних пляжах. Острів Реюньйон вважається одним із найнебезпечніших у світі щодо кількості нападів акул на людей. Це пов’язано з тим, що тут водиться особливий вид територіальних акул, які нападають на людей, щоб прогнати їх зі своєї території. Тож купатися тут можна лише в строго відведених для цього місцях. А ввечері відсвяткуємо завершення походу в одному з місцевих ресторанів.

Повертаємося до Сен-Дені і відлітаємо додому. Наш трекінг на острові Реюньйон добіг кінця. А якщо ви бажаєте залишитися на острові, то тут є чим зайнятися. Наприклад, відправиться на екскурсію до долини Trou de Fer на гелікоптері, відвідати лавові тунелі, поїхати на оглядовий майданчик Майдо, поплавати з дельфінами і китами або зайнятись каньйонінгом.