Блог

Звіти

21 Серпня 2014

Звіт про піший похід по Ісландії

Ісландія, безумовно, одне з найунікальніших місць на планеті, які мені пощастило відвідати. Тут усе здається якимось неземним. Особливо вражає природа - з дивовижно яскравими кольорами і киплячою водою, змішаною з льодовиками та айсбергами. Це просто Мекка для любителів суворої природи півночі.

Звіти

05 Липня 2014

Звіт про похід на вулкан Тейде у червні. Канарські острови

Після невдалої спроби сходження на вулкан Тейде під час лютневого походу по Тенеріфе, мені випала можливість все-таки завершити те, що розпочав зимою

Звіти

17 Червня 2014

Звіт про похід до Перу на травневі свята

Не минуло й чотирьох місяців з мого останнього походу до Перу, як я знову опинився в Лімі, чекаючи на учасників нового походу на Мачу-Пікчу. Цього разу група була дуже маленькою — всього двоє людей і я. Нам належало провести 10 днів в Андах, на містичних стежках інків.

Звіти

26 Квітня 2014

Звіт про зимовий похід на Грофу

Цього разу наша група була надзвичайно крихітною – лише 2 людини. Одним з найпростіших завдань походу виявилося швидко дістатися стартової точки - Осмолоди.

Звіти

10 Березня 2014

Звіт про піший похід на Тенеріфе

Ідея організувати похід в спекотних країнах під час зими прийшла до мене давно. Дуже хотілося трохи зігрітися після зимових походів по Карпатах

Звіти

17 Грудня 2013

Чуйно гори сплять, Південний Хрест заліз на небо… | Звіт про похід до Перу

Нещодавно мені довелося побувати у захопливій подорожі Перу. Дивовижні Анди з крутими схилами та гострими вершинами. Загадкові інкські міста Ольянтайтамбо, Чокекирао і, звичайно, фантастичне Мачу-Пікчу

Звіти

26 Жовтня 2013

Райська Туреччина | Звіт про похід Лікійською стежкою

Переліт і шлях до початку самого маршруту завжди виснажливі, особливо якщо група велика і всі летять з різних країн та міст. Не став винятком і цей похід у Туреччині. З раннього ранку і до 5 години вечора ми збиралися в Анталії та закуповували необхідні продукти для походу. Всього нас було 13 осіб. Погода стояла спекотна, особливо якщо врахувати, що у більшості з нас вдома вже були перші заморозки.

Звіти

01 Липня 2013

Звіт про похід по Роднянським Альпам

За весь той час, що я ходжу по Карпатах, мені здавалося, що мене важко чимось здивувати. У численних походах Мармарошем, Чорногорою або Чивчинськими горами, мене постійно манили високі гори, які височіли на обрії, в сусідній Румунії. Мало хто з карпатських туристів знає, що це найвищий гірський масив Східних Карпат – Родна, або Роднянські Альпи (Munti Rodnei).

Звіти

29 Червня 2013

Звіт про похід Каппадокією на травневі 2013. Туреччина

В початкову точку походу по Каппадокії ми прибули нічним автобусом з Анталії разом з більшістю учасників попереднього походу по Лікійській тропі. Хотілося б зазначити, що в Туреччині дуже високий рівень обслуговування на автобусних перевезеннях далекого прямування. І, хоча в автобусі особливо не виспишся, але подорожувати в ньому дуже комфортно.

Звіти

26 Травня 2013

Антична Туреччина Звіт про похід

Відразу хочу сказати, що продовження Лікійської стежки, тобто її частина від Фініке до Каша, абсолютно не схожа на попередній класичний маршрут Лікійкою. Сказати про те, що ця частина маршруту чимось гірше чи краще на відміну від популярного, ні – вона зовсім інша. Таке враження, що йдеш не новою ділянкою все тієї ж стежки, а ніби перенісся, кудись в інший гірську систему.

Звіти

29 Листопадаа 2012

Лікійський шлях. Звіт про похід у жовтні 2012 року. Частина 2.

Після нічної зливи вставати було зовсім некомфортно. Все навколо було сирим і холодним. Випрані речі, звісно, не висохли. Пастухи принесли сухі шишки та палаюче полінце, допомогли розпалити вогнище. Варто зазначити, що ми їх про це не просили, але тут дуже гостинні люди.

Звіти

29 Листопадаа 2012

Лікійський шлях. Звіт про похід у жовтні 2012 року. Частина 1.

Лікійський шлях - це пішохідний маршрут по гірській Туреччині, де в давнину знаходилась Лікія. Маршрут був прокладений у 60-х роках минулого століття, а в 1999 році він був промаркований. Довжина маршруту складає приблизно 500 км. Ми пройшли частину шляху - класичну частину по анталийському узбережжю від каньйону Гьойнюк до мису Гелідонія.