У цих горах є кілька крутих треків, де легко можна пройтися самому або з друзями. Однак не рекомендуємо це робити новачкам у темі мандрівок, і ось чому.
-
Практично всі треки передбачають оформлення пермітів (дозволів) та TIM-ів (Trekkers’ Information Management System). Не те, щоб процедура складна, але доведеться розібратися, куди і з чим за цим йти. А головне – скільки це займе часу 🙂
-
Для відвідування деяких треків потрібні спеціальні дозволи від влади. Особливо це стосується прикордонних територій із Тибетом, Індією. Їх оформляти складно, довго, дорого — і лише через посередників. Найгірше, що може статися – змінює правила оформлення перміту (а це трапляється часто) і Ви просто не встигаєте пройти маршрут або взагалі на нього не потрапляєте. З Бутаном ще гірше – кількість туристичних віз на рік обмежена на державному рівні, отримати її можна тільки через деяких організаторів.
-
Місцеве населення: відрізняється самобутністю вдачі). В Азії ламають захмарні ціни (особливо в Непалі та Індії) та намагаються надути на рівному місці. Якщо ви ще не мали справу з азіатами, вам буде як мінімум складно. На жаль, туризм у Гімалаях залишається єдиним способом заробити для величезного неосвіченого високогірного пласту населення, що не дуже позитивно позначається на якості послуг. Іноді доводиться бути жорстким, і завжди треба розуміти «внутрішню кухню» гідів та портерів, щоб правильно розподілити гроші та обов’язкові/необов’язкові чайові. Інакше можна спровокувати скандал, залишитися без багажу або ночівлі, отримати портера, який розуміє виключно місцевий діалект або щось таке ж приємне.
Загалом недосвідчені туристи, які йдуть із нормальним турклубом, економлять більше грошей, ніж коштує тур :). І нерви не витрачають — адже у відпустці треба відпочивати та насолоджуватися краєвидами, а не воювати з місцевими та рахувати кожен долар.
На фото наші групи в Гімалаях
Вибираємо трекінг в Гімалаях: за країнами
Гімалаї знаходяться на території кількох країн: Непалу, Китаю, Індії, Бутану, Пакистану, Бангладешу та М’янми.
З трекінгового погляду особливо цікаві Непал і Китай, точніше колишній Тибет, де сконцентровані найвищі вершини. Там же прокладено гарні маршрути, розвинуто туристичну інфраструктуру. У Бутані специфіка організації трекінгів також дозволяє пройти маршрути доволі легко. Тому для першого знайомства ми радимо саме ці регіони. Тепер докладніше про кожного.
Гімалаї Непалу
Вони ідеально підійдуть Вам, якщо Ви хочете побачити по-справжньому Високі Гори швидко та бюджетно. Зі всіх країн у списку Непал — поки що найдешевший і найдоступніший. Хоча ціни почали неухильно зростати з 2017 року, тому не відкладайте у довгий ящик.
Ну що сказати? Еверест, Аннапурна, Манаслу, Ама-Даблам, Лхоцзе, Макалу, Канченджанга… 8 із 14 восьмитисячників планети знаходяться тут. Непал — найвища країна світу, що відрізняється неймовірною культурою і самобутністю, яка не завжди нам зрозуміла, але однозначно вражаюча.
Манаслу (1) та Ама-Даблам з г. Кала-Патхар (2)
Тут прокладено треки-легенди, які очолюють всілякі ТОПи: до базового Евересту, Кільця Аннапурни, Лангтанг, Мустанг (по Тибетському нагір’ю!), навколо Манаслу, в базовий Канченджанги… Але головне, що ці маршрути не лише для обраних! Вони реально під силу здоровій і досить впертій людині! Якщо у Вас немає серйозних хвороб, Ви можете спокійно пройти будь-який з них. Справа в тому, що вони спочатку прокладені з урахуванням акліматизації, тобто передбачають правильне чергування і плавний набір висот.
>> Сторінка Непалу: треки, корисна інфа, фото та статті
Гімалаї Бутану
Ось де потрапляєш у ДИКІ Гімалаї. Звичайно, їх багато де можна знайти, але стежок там не буде, а така розвага під силу тільки! Досвідченим. Якщо Ви не екстремал-виживальник, який може пройти 800-метрові каньйони і незаймані льодовики найсуворіших гір Землі, краще зупинитися на безпечному варіанті)).
Фото зі Стежки Снігової Людини
Бутан відзначився тим, що залишився Закритим Королівством – це у нашому 21 столітті! І на державному рівні обмежив річну кількість туристів, які прибувають до країни. Усі чужинці подорожують під опікою та наглядом професійно навчених турлідерів. Це дозволяє уникнути товкучки на треках. Дивно, але навіть у найпопулярніших місцях немає юрби! Зовнішній вплив на бутанців мінімальний, знову ж таки держава зобов’язує їх вести побут традиційним шляхом. Тут навіть будинки будують із природних матеріалів 😶. Ви не тільки побачите прекрасні чисті гори без натяку на цивілізацію, але взагалі засумніваєтеся, в якому часі живете)))
>> Сторінка Бутану 👉 заходьте читайте більше!
Гімалаї Тибету
Технічно зараз Тибет — це Китай, та і гори там інші, і своя культура. Родзинки, заради яких приїжджає більшість туристів, це нагір’я Тибету, священний Кайлас і північний базовий табір Евересту.
Тибетське нагір’я – це сувора рівнина, над якою здіймаються прекрасні гори Гангдісі (макс. висота 7161м н. ур. м., сюди ж відноситься Кайлас), а вздовж кордону з Непалом проходить масив Евересту. Трекінг між цими двома грандіозними гірськими системами – найкраще, що може побажати людина:).
І все це щедро присмачене унікальними монастирями, замками, печерними містами та іншими релігійними пам’ятками. Вам у Тибет, якщо Ви шукаєте глибокий сенс того, що відбувається, і вмієте цінувати нестандартні контрасти.
>> Наша кора навколо Кайласа + БТЕ
Китайскі Гімалаї
Ми вже знаємо, що головним хребтом Високих Гімалаїв проходить кордон Китаю з Непалом. За Південними Гімалаями він межує з Індією та Бутаном. Отже, всі північні схили вищезгаданих масивів належать Китаю. На його території немає восьмитисячників, що окремо стоять, крім Шишапангми (8012м) і регіону Каракорум, який фактично вважається окремою гірською системою.
Вид на Еверест зі сторони Тибету
Каракорум — другий за висотою після Великого Гімалайського хребта. Тут знаходиться друга після Евересту Вершина Світу – Чогорі, або К2 (8614м) і ще 3 восьмитисячники з 14.
Крім Гімалаїв та Каракоруму, у Китаї є кілька високих гірських систем. Найзначніші — Гангдісе (там Кайлас) та Сино-Тибетські гори, або Січуанські Альпи (вища точка — Гонгха, 7556м) на східній стороні нагір’я Тибету. Саме з ними ми робимо наші трек тури.
Гонгха
Наша туристка на фоні Сино-Тибетських гір
На жаль, китайський уряд останнім часом ледве пускає туристів не те що на сходження, а й у простий трекінг у Гімалаях чи Каракорумі. А ось у Гандісі або Сино-Тибет потрапити значно легше 🙂
>> Сторінка треків в Китаї з нашим турклубом
Як бачите, Гімалаї надають безмежні можливості для активного відпочинку. Все залежить лише від Вашої фантазії. Чи це бажання побачити первозданну природу чи найвищі вершини, випробувати себе на міцність чи пізнати нові культури – Ви знайдете все це тут. Вибирайте! 😉