Похід по Західній Лікійській стежці | Скарби Лікії

Інструктор чекає своїх туристів на центральному автовокзалі АНталії. У Вас буде інструкція, як туди добратися, тож Ви без проблем знайдете групу. Їдемо в Демре, де починається похід по Західній частині Лікійської стежки. Тут знаходиться унікальне еллінське місто Міра, що відома своїми гробницями. Вони витесані прямо в скелі, при тому досить високо. Лікійці вважали, що чим вище поховано людину, тим простіше її душі полетіти на небо. Вхід в кожну вишукано прикрашений різьбленням і барельєфами. Побродимо і насолодимося майстерністю предків.

Далі відвідаємо церкву, де жив і здійснював свої святі діяння Миколай — той самий, який залишає подарунки під подушкою :). Після екскурсій та обіду в кафе йдемо на пляж Адріаке, де розіб’ємо перший наметовий табір – під пальмами, з видом на море, яхти і захід сонця. Обов’язково викупаємося — освіжимося після денної спеки. Увечері організуємо традиційну вечерю-знайомство, де всі учасники розкажуть про себе і зможуть поставити інструктору питання про подорож.

Виходимо на маршрут: прямуємо вздовж берегової лінії, купаємося на пляжі з білосніжною галькою та бірюзовою водою, а далі піднімаємося на перевал. На спуску пройдемо оливкові тераси, пастуші угіддя, видеремося на руїни невеличкого сторожового форта, де навіть збереглася старовинна пушка.

Вечором прийдемо у в кемпінг біля Сімени і, повірте, він не залишить Вас байдужими, адже околиці Кекова — одне з наймальовничіших місць на узбережжі Туреччини.

👣 Треккінг 2 км; ↑ ↓ перепад висот 100 м.

В Учазі беремо в прокат яхту і йдемо на ній в морський круїз у бухти острова Кекова. Тут ми досхочу поплаваємо в прозорій водичці, розслабимося, поїмо свіжу рибу-гриль і салати.

Місто Сімена після землетрусу частково пішло під воду. Руїни добре видно в прозорій воді. Частина Сімени, що залишилася на поверхні, рясніє затишними кав’ярнями та пірсами, а на вершині пагорба її вінчають фортечні стіни і величезний некрополь з саркофагами.

Нас підкинуть в бухту Аперле, звідки ми продовжимо похід Західною Лікійською стежкою. Йдемо вздовж моря, через оливкові сади і старі тераси. Вечором приходимо до руїн Аперлае. Поставимо намети на галявині, а бажаючі зможуть сходити за пивом, яке продається недалеко))) Аперле колись був великим портом, в якому добували пурпурових молюсків, а потім, як і Сімена, пішов під воду. Тож ми зможемо поплавати посеред затонулих будинків. Вечором сходимо на фортифікації і погуляємо міським некрополем.

👣 2 км

Маршрут веде в Таврійські гори, де все ще живуть пастухи і можна побачити традиційні гірські села. По один бік від нас відкривається вид на найвищі вершини Західного Тавра, на які ми піднімаємося в нашому класичному поході по Лікійці, а з іншого далеко внизу іскриться Середземне море. Приходимо у величезний акрополь Аполонію, захований від туристів на вершині пагорба в густих лісах. Побродимо по руїнах, насолоджуючись тишею і особливою атмосферою, що панує тут. Час ніби застиг, не бажаючи пускати сучасність в ці казкові володіння…

Далі спускаємося до моря, попутно заглянувши у ще одні руїни. Вечором будемо в кемпінгу на вулканічному пляжі Узюм, вздовж якого є багато гротів і підводних скель. Тут ідеальне місце для снорклінгу, чим ми і займемося.

👣 16 км; ↑↓ 470 м

Продовжуємо дертися на перевали і спускаємося до берегової лінії з десятками дрібних бухт і заток. В одній з них поспостерігаємо за рибалками, що займаються традиційним в цих краях промислом. Якщо захочемо, купимо у них свіжих морепродуктів і приготуємо на вечерю 🙂 Похід по Західній Лікійській стежці надає можливість шиканути без шкоди для гаманця)))) Пообідаємо на пляжі Лиман-Агзи.

Звідсіля можна поплисти на катері або піти пішки в наше улюблене містечко Каш. Стежка дуже цікава, веде по віафератах, через печери і кам’яні саркофаги. Заночуємо в класних і недорогих апартаментах — побалуємо себе рестораном, гарячим душем та іншими благами цивілізації).

👣 14 км

Поповнюємо запаси провіанту і їдемо в столицю Ликийского Царства — древній Ксантос. Його історія неймовірно захоплива і трагічна, Ксантосу у нас присвячена >> окрема стаття.

Після огляду центральної площі, амфітеатру і гробниці царів Ксантоса, їдемо в гірське селище Бель. Звідсіля ми продовжимо треккінг вздовж моря та через перевали, милуючись краєвидами, що відкриваються з висоти. Тут уже з’являються знамениті бухточки та острівці, а ще тимчасові поселення пастухів. Нерідко на нашому шляху проходитимуть стада кіз з автентичними пастухами. Заночуємо біля села Гей на оливкових терасах.

👣 6 км; ↑↓ 100 м

Нас чекає чистий треккінг уздовж берегової лінії, з крутими перепадами висот, видами гір і моря, над вулканічними скелями і каньйонами. На обід знову повертаємося до моря. Спускаємося в одну з найкрасивіших бухт маршруту — Paradise beach. Вона зобов’язана своїй «райській» назві дивно блакитній воді і білому пісочку, а оточує цю пишність прекрасний сосновий ліс. Бірюзова вода манить до себе, і ми не будемо опиратися — поставимо табір в лісі поруч із бухтою і проведемо час , купаючись та загораючи.

👣 6 км; ↑ 150 м; ↓ 550 м.

Крута стежина веде нас понад бухточками дивної краси, де колір води змінюється з кожним нашим кроком. Тінистий ліс дозволяє комфортно себе почувати під жарким турецьким сонечком. Стежка в цих місцях більше нагадує сходи вверх-вниз, тому кілька км будемо долати майже до обіду. Нагородою нам стане улюблене місце хіппі — бухта Кабак, що оточена крутим зеленим каньйоном. Кабак потопає в густій тропічній рослинності і квітах, є магазинчики, кафе і чудовий пляж. Після відпочинку їдемо у Фаралью, поставимо намети на терасах з диким виноградом і гранатами. Зустрінемо захід сонця над Долиною Метеликів.

👣 10 км; ↑↓ 500 м.

Радіально вирушаємо в найпопулярнішу локацію Західної Лікійки — Долину Метеликів. Це величезний крутий каньйон, який обривається в море стрімкими скельними стінами. У бухту можна зайти або крутою стежкою, або з моря, тож туристів небагато. Місце стало популярним завдяки колоніям метеликів, які тут розмножуються. У каньйоні є кілька непоганих треккінгових маршрутів, водоспад, прохолодна річечка і чудовий пляж для купання.

Повертаємося в Фаралью, забираємо речі і їдемо в Олюденіз, де нас жде готель, ресторан і цивілізація. Тут бажаючі можуть політати на параплані над однією з найкрасивіших заток Туреччини, та помилуватися довжелезним білим пляжем. Олюденіз визнаний однією з найкращих локацій для параглайдинга в світі, політ починається на висоті 2000 метрів і закінчується на рівні моря:) Вечором організуємо прощальну вечерю, відсвяткуємо завершення пригоди та обміняємося враженнями.

👣 4 км; ↑↓ 350 м.

Збираємо речі і сідаємо на автобус в Фетіє. Тут можна купити сувеніри, поласувати свіжими фруктами і прогулятися по набережній. Туристи, котрі хочуть продовжити свою відпустку, можуть залишитися в цьому курортному містечку. Решта ж їдуть в Анталію, де похід по Західній Лікійській стежці закінчується. На жаль, прийшла пора прощатися. Трохи сумно, адже Туреччина стала для нас другою домівкою, а учасники походу — справжніми друзями. Ті, у кого пізній виліт, встигають поніжитися на пляжах і погуляти по історичному центру та по набережній. Якщо буде час, сходіть на оглядовий майданчик, з якої видно вершину Тахтали-Даг — найвищу точку Західного Тавра.