Есенція вражень 🏡 Говерла та Несамовите без наметів

Традиційно збираємо нашу веселу команду в Івано-Франківську і на приватному трансфері вирушаємо до гір. Попередньо заїжджаємо в офіс турклубу Pohid V Gory, залишаємо там все, що нам не потрібно в горах, та беремо спорядження на прокат, якщо є така потреба. Через 2 години драйвового переїзду ми вже серед карпатських смерек, біля підніжжя гори Говерла.

За 30 хвилин неспішного ходу з рюкзаками по мальовничій гірській дорозі приходимо до нашого будиночку на полонині Пожижевська. Швиденько влаштовуємось, обідаємо, слухаємо інструктаж гіда і не гаячи часу вирушаємо на сходження – нас чекає Говерла, найвища вершина нашої Батьківщини.

Спершу, стежка веде в мальовниче урочище Цибульник – ця льодовикова долина, вкрита верховими болотами. Свою назву вона отримала через велику популяцію медвежої цибулі – рідкісного виду в Українських Карпатах. Пройшовши кількасот метрів траверсом через смерековий ліс потрапляємо в наступну гірську долину – Говерлянський котел, де починаються витоки ріки Прут. На прямовисних схилах з скельними виходами нас чекає мальовничий Говерлянський водоспад. Це місце просто вражає своєю красою.

Ще трішки зусиль – і ми стоїмо на вершині України – висота 2061 м. Підіймаємо прапор, робимо фотографії і відпочиваємо. Сонце починає потроху котитись до горизонту, тож після релаксу повертаємось до нашого будиночку. Проте підемо ми зовсім іншою дорогою, піднявшись також на гору Брескул (1911 м). Вечір проведемо за цікавими бесідами, спостереженням за зірками та заснемо під звуки тріскотіння дров в кахельній печі.

Ранкова кава з видом на гору Гомул та Данціж – це звична справа на полонині Пожижевська. Неспішний та теплий ранок, приємне відчуття втоми після вчорашнього сходження, ранкова зарядка, смачний сніданок і ось ми готові вирушати далі.

Піднімаємось на гору Пожижевська (1822 м) звідки бачимо неймовірно красиву панораму Чорногори, особливо епічно виглядають звідси Великі і Малі Кізли. Далі наш шлях до озера Несамовите буде пролягати через Данціж та гору Туркул (1933 м). На озері ми пообідаємо, послухаємо розповідь гіда про гуцульські легенди, пов’язані з цією водоймою та перепочинимо.

В залежності від нашого самопочуття та бажання можемо повернутися лісовою стежкою вздовж гірських схилів до нашого будинку, або ж продовжити знайомство з Чорногірським хребтом і піти до урочища Шпиці – де прямовисні скелі ніби гігантські зуби стирчать з гірських схилів. Ну а якщо ви зовсім швидкі та дужі авантюристи – то підемо на гору Гомул, шукати старі австрійські райштоки та інші артефакти часів першої світової війни.

До притулку повернемось пізно, відчувши на собі що таке пересування по пересіченій місцевості без стежок ))) Смачно повечеряємо, пограємо в більярд, (так так, це не помилка, у нас там справді є більярдний стіл!) і підемо відпочивати.

Після сніданку та ранкової кави пакуємо наплічники і спускаємося до транспорту що чекає внизу. У більшості програм в Карпатах, на цьому мандрівка закінчується. Але тільки не в нас. По дорозі до Івано-Франківська нас чекають гарячі карпатські чани (по бажанню групи), де можна розслабитись після походу, дегустація гуцульської кухні, карпатських наливок та інших місцевих смаколиків. Звісно ж заїдемо також по сувеніри та подарунки для друзів і рідних. І тільки після цього вирушимо додому.